Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » коли бог заснув, ОЛЕСЬ ІВРАК 📚 - Українською

Читати книгу - "коли бог заснув, ОЛЕСЬ ІВРАК"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "коли бог заснув" автора ОЛЕСЬ ІВРАК. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

А маленький астронавт припинив свої спроби забігати у воду, завмер і тикав пальчиком на воду.

Андрій глянув на море і його наче пронизало електричним струмом. На піщаний берег набігали хвилі. Нехай вони ще були невеликі, але вони впевнено, одна за одною, накочувалися на берег, хлюпали, коли стикалися з піском. Море ожило.

- Штиль на морі стоїть уже більше року, - тихо прошепотів Андрій, не вірячи побаченому. - Море було мертве.

Оксана також не зводила погляду з хвиль, які все сміливіше й сміливіше набігали на висушений пекельною спекою пісок. 

Хлопчик-астронавт з татом, мамою та сестрою, хлопчик з татом, у якого була прозора клітка з папугою, і навіть сам папуга, не зводили своїх поглядів з хвиль, які з'явилися нізвідки.

- Мамо, що там? - з тривогою в голосі викрикнула Марійка.

Марійчин переляканий голос змусив батьків відірвати свій погляд від хвиль і подивитися на дочку.

Дівчинка здивованим поглядом вдивлялась у далечінь.

Десь там, далеко, де небо з'єднується з морем, небо стало темно-синім, аж чорним.

- Це грозові хмари, - прошепотіла вражено Оксана. - Наближається гроза.

- Гроза?! - не зрозумів Назарчик.

- Наближається шторм, - у голосі Андрія відчувався захват.

- Шторм? - це вже не зрозуміла Марійка.

Але вражені батьки мовчали, не відповідали. А темні грозові хмари швидко неслись по небу, наздоганяли сонце, обступали його, оточували. Сонце декілька разів втікало від хмар, відривалося. Але хмари були швидші, кинулися на пекельне світило і закрили його. Небо враз посіріло, потемніло, немов почало вечоріти. Вечоріти о восьмій ранку? Де ви таке бачили! Хмари уже неслися майже над ними, всі позадирали голови догори і дивилися на це чудо природи. А це було дійсно чудо! Здавалося, що темні, кудлаті хмари були занадто важкими і їх притискало до землі все нижче й нижче.

І тут раптовий порив вітру шарпонув захисні костюми.

Андрій подивився на вмонтований у захисний костюм датчик для вимірювання температури повітря. І не повірив своїм очам.

- Сорок, - вражено прошепотів він і відкинув захисну маску з обличчя.

Прохолодний вітер вдарив із силою в обличчя. Андрій аж посміхнувся від задоволення.

Оксана вперше в житті не повірила словам коханого і подивилася на свій датчик.

- Тридцять вісім, - Оксана зняла маску, відкинула капюшон, сильний порив вітру розтріпав чорне волосся.

- Тату, ми можемо зняти захисні маски? - запитав несміливо Назар.

- Так, сину, можете.

Назар з Марійкою познімали маски й підставили свої обличчя приємній прохолоді. Сильний вітер скинув їхні капюшони, діти розсміялися.

Батьки зняли скафандр навіть з маленького Максима, і той з жадібністю хапав ротом свіжі пориви прохолодного повітря, а Максимова сестричка забігла в море і її вже ніхто не намагався вивести з води.

- Мамо, ластівки! - закричала Марійка, вказуючи рукою в небо.

Не високо, під самими хмарами, ширяли дві ластівки. Танцювали свій танок.

- Буде дощ, - Оксана не зводила захопливого погляду з пташок. - Звідки вони взялися? Звідки взялося все це? І взагалі, що діється?

- У мене таке відчуття, - сказав Андрій, - що стомлений Бог ліг відпочити. І так сталося, що він заснув. Заснув міцно. Надовго. А в цей час, чортяка відчув слабинку і вибрався зі свого пекла. І вирішив зробити пекло на землі. І це у нього вдалося. Земля стала пеклом. І хто знає, чим би це все закінчилось, якби не прокинувся Бог. Бог побачив, що діється на бідній землі, і почав все швидко виправляти. Цим подіям ми і стали свідками. Іншого пояснення у мене немає. Все, що зараз відбувається, є чудом.

І тут линув дощ, линув немов із відра, рясний, сильний. Великі, важкі краплі падали на розпечений пісок, а той аж шкварчав від задоволення й пускав білі хмарки пару до неба.

 

Кінець

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «коли бог заснув, ОЛЕСЬ ІВРАК», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «коли бог заснув, ОЛЕСЬ ІВРАК» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "коли бог заснув, ОЛЕСЬ ІВРАК"