Читати книгу - "МІй жахливий сусід, Лада Короп"

— Почекай! Ти ж не забув, що нам потрібно перевірити, чи не тече десь ще? Я важко зітхаю. Мій романтичний вечір знову зіпсовано. Я дивлюся на Настю, і в її очах я бачу, як вона намагається стримати гнів. 

— По-перше, я не сантехнік, — повторюю, намагаючись повернутися до мого першого завдання. — По-друге, я думав, що ми займемося чимось більш… приємним, — дивлюся на Настю. 

— Я точно не хотіла перетворити твою квартиру на поле бою, — каже Настя, поки я намагаюся витерти сліди води з підлоги. 

— Ну, якщо ти так хочеш, можемо влаштувати романтичний вечір на кухні разом із краном, — пропоную, намагаючись зберегти невимушеність. 

— Ні, краще ти розберися тут з усім. А я піду! — відповідає Настя. Але Іда, як завжди, сує носа не у свої справи: 

— Я можу приготувати щось смачненьке! — пропонує вона, відчуваю, як моя надія на романтичний вечір зовсім зникає. 

— Іда, може, краще залишити нас наодинці? — прошу, намагаючись зберегти залишки свого терпіння. 

— Але я ж тут лише для того, щоб допомогти! — відповідає вона, з посмішкою на обличчі. Моя надія на інтимне продовження, здається, розтанула, як сніг під сонцем. Я дивлюсь на Настю, і в її очах я бачу розуміння. 

— Можливо, нам варто запланувати наш вечір на інший раз, — пропонує вона, кидаю погляд на Іду, яка, здається, зовсім не розуміє натяків. 

— Так, звучить добре, — кажу, вирішуючи, що краще за все — заспокоїти всіх і знайти оптимальний варіант. Настя невдоволено підтискає губи, а я розумію, що, можливо, все й не так погано. Але водночас я вже мрію про той момент, коли зможу провести вечір на самоті з Настею, без зайвих сусідок і кранів. Тож, можливо, в наступний раз буде більше романтики й менше несподіванок. 

— Ходімо, я тебе пригощу чимось смачненьким, — кажу Насті, ведучи її до виходу. 

— І що ж ти маєш на увазі? — запитує вона, відчуваю, як у мені знову загоряється надія. 

— Чи може це бути щось на кшталт піци? Або суші? — питаю, усміхаючись, і знаю, що попереду нас чекає ще ціла ніч. 

Коли я закриваю двері за нами, розумію, що навіть з Ідою у квартирі, нічого не може зупинити справжньої романтики. Тільки б наступного разу не було зламаних кранів.