Читати книгу - "Поезії"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поезії" автора Олександр Павлович Бердник. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
Ти не плач сиротою і серце не край, Те, що статися має — те станеться… Птахи рідні зберуться у Зоряний Край, А примарне — в безодні зостанеться… Не ридай, коли Птах відлітає удаль. Те, що з Єдності вийшло — з’єднається. Неминучої радості знак — та печаль, Що у серці твоїм одмічається… Пам’ятай, що розлуки існують на те, Щоб освячувать зустрічі бажані, Лише те існування у Вічність зросте. Що тяжкою скорботою вражене… ВІДЛІТАЮТЬ В ИРІЙ ЖУРАВЛІ
Відлітають в ирій журавлі, Жовте листя облітає з віт, Будуть нові весни на Землі, Запалає в лузі новий цвіт… Лиш на віки щезли у імлі Давні мрії тих, дитячих літ… Не журися, друже, уночі, Вийди, глянь на зоряну ріку, І розтануть в серці ті плачі, Ніби знак сльозини на піску, І в гаю прадавньому сичі Проспівають доленьку дзвінку. У безжурнім радіснім сміху Чарівну стежину віднайди, Протопчи в Чумацькому Шляху Небувалі вогняні сліди, Хай вони приреченість лиху Спопелять навіки, назавжди!.. ПОЛІТ БЕЗ ПОВЕРНЕННЯ
Давня казка говорить, що в небі живуть Легендарні крилаті створіння. Старші птахи дітей споряджають у путь І дарують летюче уміння. Не сідають на землю казкові птахи, Бо життя їх у вічнім польоті, І ночами і днями долають шляхи Понад грози, і бурі, і сльоти. Гей, далекий політ Понад війни, і горе, і терни! Новий світ, дивний світ Просить в ниву посіяти зерна! Вічносутнє крило Хай не втомиться понад віками, Путь назад замело Ураганами літ і зірками… Найбуйнішому саду є свій листопад, Є пора зневажать і любити. І найкращий пілот повертає назад, Щоб ізнов у затишку спочити. А тому, хто вирощує крила, нема Із польоту назад повороту, Його кличе удаль Таємниця сама, Яку треба одвічно бороти! ЗАКОН ВОГНЮ
Закон вогню, закон кохання, Пали мене, карай мене! Веди крізь громи і повстання У Преображення ясне. Не дай в ілюзії заснути, Не дай мокріти у багні, Щоб думка грізна і розкута Палахкотіла у мені. Щоб крила сильні і вогнисті Прорвали тіла мур тугий, Щоб зорі праведні, пречисті Мене взяли у світ новий! Іще востаннє я заплачу, Пройду незримо по землі, І всі падіння та невдачі Лишу покореній золі. І блискавицею — привітом Сяйну у грізній синяві. Закон Вогню гримить над світом: Умріть, мерці! Живіть, живі! ОЙ ХОДИВ Я В ПОЛІ
Ой ходив я в полі, ой ходив я степом, Гей, ходив я в полі при дорозі… Ой шукав я долю, гей шукав я волю, Гей, шукав я долю на морозі… А дорога в’ється, а мороз сміється, А моєї долі все немає… Чи вона у лоні, чи в тяжкім полоні, Чи вона між зорями блукає?.. Ой ходив я світом, і весною, й літом,
Відлітають в ирій журавлі, Жовте листя облітає з віт, Будуть нові весни на Землі, Запалає в лузі новий цвіт… Лиш на віки щезли у імлі Давні мрії тих, дитячих літ… Не журися, друже, уночі, Вийди, глянь на зоряну ріку, І розтануть в серці ті плачі, Ніби знак сльозини на піску, І в гаю прадавньому сичі Проспівають доленьку дзвінку. У безжурнім радіснім сміху Чарівну стежину віднайди, Протопчи в Чумацькому Шляху Небувалі вогняні сліди, Хай вони приреченість лиху Спопелять навіки, назавжди!.. ПОЛІТ БЕЗ ПОВЕРНЕННЯ
Давня казка говорить, що в небі живуть Легендарні крилаті створіння. Старші птахи дітей споряджають у путь І дарують летюче уміння. Не сідають на землю казкові птахи, Бо життя їх у вічнім польоті, І ночами і днями долають шляхи Понад грози, і бурі, і сльоти. Гей, далекий політ Понад війни, і горе, і терни! Новий світ, дивний світ Просить в ниву посіяти зерна! Вічносутнє крило Хай не втомиться понад віками, Путь назад замело Ураганами літ і зірками… Найбуйнішому саду є свій листопад, Є пора зневажать і любити. І найкращий пілот повертає назад, Щоб ізнов у затишку спочити. А тому, хто вирощує крила, нема Із польоту назад повороту, Його кличе удаль Таємниця сама, Яку треба одвічно бороти! ЗАКОН ВОГНЮ
Закон вогню, закон кохання, Пали мене, карай мене! Веди крізь громи і повстання У Преображення ясне. Не дай в ілюзії заснути, Не дай мокріти у багні, Щоб думка грізна і розкута Палахкотіла у мені. Щоб крила сильні і вогнисті Прорвали тіла мур тугий, Щоб зорі праведні, пречисті Мене взяли у світ новий! Іще востаннє я заплачу, Пройду незримо по землі, І всі падіння та невдачі Лишу покореній золі. І блискавицею — привітом Сяйну у грізній синяві. Закон Вогню гримить над світом: Умріть, мерці! Живіть, живі! ОЙ ХОДИВ Я В ПОЛІ
Ой ходив я в полі, ой ходив я степом, Гей, ходив я в полі при дорозі… Ой шукав я долю, гей шукав я волю, Гей, шукав я долю на морозі… А дорога в’ється, а мороз сміється, А моєї долі все немає… Чи вона у лоні, чи в тяжкім полоні, Чи вона між зорями блукає?.. Ой ходив я світом, і весною, й літом,
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Поезії» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Поезії"