Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Руїна та відновлення, Лі Бардуго 📚 - Українською

Читати книгу - "Руїна та відновлення, Лі Бардуго"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Руїна та відновлення" автора Лі Бардуго. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 99 100 101 ... 107
Перейти на сторінку:
я, здригнувшись. — А тоді моя сила… — Голос зламався.

Мал витягнув руку, і я поклала голову йому на плече, намагаючись не зачепити бинтів на грудях.

— Вибач, — попросив він. — Іноді… іноді мені хотілося, аби твоя сила зникла. Але такого я ніколи не хотів.

— Я радію, що жива, — відповіла я. — Зморшка зникла. Ти в безпеці. Просто… просто мені боляче.

Я почувалася нікчемою. Горшов загинув, а з ним — половина сонячних солдатів, серед яких Рубі. Та й інші: Сергій, Марія, Ана, Федір, Боткін. Баґхра. Я стількох утратила на цій війні. Їхній список тягся до нескінченності.

— Втрата є втрата, — зауважив Мал. — Ти маєш право на скорботу.

Я втупилася в дерев’яні крокви клуні. Навіть клаптики темряви, якими я керувала, покинули мене. Та сила належала Дарклінґові й залишила цей світ разом з ним.

— Я почуваюся спустошеною.

Мал довго мовчав, а тоді озвався:

— Я теж.

Я трохи піднялася на лікті. Його погляд блукав удалині.

— Не дізнаюся напевно, доки не спробую вистежити когось, проте вже почуваюсь інакше. Раніше я просто знав різні речі. Навіть лежачи тут, відчував оленя в полі, пташку на гілці, а то й мишку, що робить собі нірку в стіні. Ніколи про це не думав, але тепер запала така собі… тиша.

Втрата. Я обмірковувала те, як Толі з Тамарою вдалося повернути Мала. Готова була просто вважати це дивом. А тепер, здається, зрозуміла. Хлопець володів двома життями. Та лише одне належало йому по праву. Інше було поцуплене — загорнута в мєрзость спадщина, вкрадена з творення в центрі світу. Та сама сила вселилася в доньку Морозова після завершення її земного життя, і згодом вона відлунням озвалась у Малових кістках. Його кров була густою від неї, і саме ця привласнена дрібка творення робила його таким видатним трекером. Вона поєднувала його з усім живим. Схожі притягуються.

А тепер вона зникла. Життя, викрадене Морозовим і подароване доньці, добігло кінця. І залишилося тільки те, з яким Мал народився, — крихке, смертне, тимчасове.

Втрата. То ціна, якої світ вимагав заради рівноваги. Але Морозов і не здогадувався, що людина, котра розгадає таємниці його підсилювачів, буде не якоюсь древньою гришницею, що прожила тисячі років і втомилася від власної сили. І гадки не мав, що все зведеться до двох сиріт із Керамзіна.

Мал узяв мене за руки, переплівши наші пальці, й притиснув їх до грудей.

— Як гадаєш, ти зможеш бути щасливою? — поцікавився він. — Із виснаженим трекером?

У відповідь я всміхнулася.

Зухвалий Мал, чарівний, сміливий і небезпечний. Невже я почула в його голосі сумнів? Я ніжно поцілувала хлопця.

— Якщо ти зможеш бути щасливим із тією, котра встромила тобі в серце ножа.

— Я власноруч тобі допоміг. До того ж попереджав, що можу дати раду поганому настрою.

Я не знала, що буде далі й ким мені судилося стати. У мене не було нічого, навіть позиченого одягу. Та лежачи там, я збагнула, що не боюся. Після всього, через що я пройшла, всередині не залишилося страху — смуток, вдячність, можливо, навіть надія досі були зі мною, та біль і виклики проковтнули страх. Свята зникла. Заклинателька теж. Я знову була звичайною дівчиною, але ця дівчина не мусила віддати свою силу на користь долі, шансу чи видатного майбутнього. Я народилася зі своєю силою, а решти досягла самотужки.

— Мале, будь обачний. Історія з підсилювачами просочиться. Люди можуть гадати, наче ти досі володієш силою.

Він похитав головою.

— Мальєн Орецев загинув разом з тобою, — сказав він, і його слова так зрезонували з моїми думками, аж волосся на руках стало дибки. — Те життя скінчилося. Можливо, в наступному я буду розумніший.

Я фиркнула.

— Ще побачимо. Знаєш, нам доведеться обрати собі нові імена.

— Міша вже запропонував багато варіантів.

— Ой, Святі.

— У тебе немає причин для скарг. Схоже, я буду Дмитром Думкіним.

— Тобі пасує.

— Попереджаю, що я веду облік усіх твоїх образ і помщуся, щойно одужаю.

— Обережніше з погрозами, Думкін. Можливо, я розповім Аппаратові про твоє дивовижне зцілення, і він із тебе теж зробить Святого.

— Хай спробує. Я не збираюся марнувати свої дні за святенницькими заняттями.

— Не збираєшся?

— Не збираюся, — відповів хлопець, притискаючи мене міцніше. — Решту життя я шукатиму, як заслужити одну дівчину з білим волоссям. Вона дуже примхлива й час від часу підкидає мені в черевики гусяче лайно або намагається вбити мене.

— О, це виснажливо, — спромоглася пробурмотіти я, коли він притиснувся до мене губами.

— Вона цього варта. І, можливо, одного дня дозволить мені загнати себе до каплиці.

Я здригнулася.

— Каплиці мені не подобаються.

— Я ж казав Ані Куї, що поберуся з тобою.

Я розреготалася.

— Ти ще пам’ятаєш це?

— Аліно, — сказав він і поцілував шрам у мене на долоні, — я пам’ятаю абсолютно все.

***

Настав час прощатися з Томік’яною. На відновлення сил там у нас була одна-єдина ніч, новини про знищення Зморшки ширилися швидко, і незабаром могли повернутися власники ферми. І хай я більше

1 ... 99 100 101 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руїна та відновлення, Лі Бардуго», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Руїна та відновлення, Лі Бардуго» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Руїна та відновлення, Лі Бардуго"