Читати книгу - "Твори в 4-х томах. Том 3"

— Так.

— То гукни Андреса, а я зараз усе напишу й запечатаю оцією печаткою. — Він вийняв з кишені й показав йому маленьку круглу гумову печатку СВР на дерев'яній колодочці й круглу чорнильну подушечку в бляшаній коробочці завбільшки з п'ятдесятицентову монету. — Ця печатка цілком надійна. Ну, йди клич Андреса, і я йому все поясню. Треба поспішати, але спочатку він повинен усе зрозуміти.

— Зрозуміє, якщо я зрозумів. Тільки ти розтовкмач йому все як слід. А то щось я діла не доберу в усіх тих штабах та дивізіях. Досі мене завжди посилали в якесь певне місце, в якийсь будинок. В Навасерраді командування сидить у старому готелі. В Гвадаррамі — в будинку з садом.

— У цього генерала штаб буде десь зовсім недалеко від передової,— сказав Роберт Джордан. — Певне, під землею, щоб не розбомбили з літаків. Андрес допитається легко, якщо знатиме, про що питати. Хай тільки покаже те, що я напишу. Ну, веди його сюди, бо це треба передати дуже швидко.

Ансельмо вийшов, пірнувши під попону. Роберт Джордан почав писати в своїй записній книжці.

— Слухай, Ingles, — сказав Пабло, ще дивлячись на миску з вином. — Не журись. У нас і без Сордо вистачить людей, щоб захопити пости й підірвати твій міст.

— Чую, — озвався Роберт Джордан, не кидаючи писати.

— Людей вистачить, — знову сказав Пабло. — Мені сьогодні дуже сподобалася твоя кмітливість, Ingles, — Пабло казав це мисці з вином. — У тебе багато picardia. Ти хитріший за мене. Я в тебе вірю.

Зосередивши всю свою увагу на донесенні Гольцові, намагаючись сформулювати його якнайстисліше, але так, щоб воно цілком переконувало, що наступ треба неодмінно відкласти, але водночас щоб видно було, що він не злякався небезпеки, а тільки хоче доповісти всі факти, — Роберт Джордан слухав тільки одним вухом.

Ingles, — сказав Пабло.

— Я пишу, — відповів йому Роберт Джордан, не підводячи голови.

Власне, треба було б послати два примірники, думав він. Але тоді не вистачить людей на те, щоб підірвати міст, якщо доведеться його підривати. А звідки я знаю, навіщо задумано цей наступ? Може, це тільки відтяжний маневр. Може, вони хочуть відтягти ворожі війська з якогось іншого місця. Або відтягти авіацію з півночі. Може, вся справа тільки в цьому. І на успіх ніхто не розраховує. Звідки я знаю? Ось моє донесення Гольцові. Я підірву міст, тільки як почнеться наступ, не раніше. Наказ ясний, і, якщо наступ відкладуть, я нічого не підриватиму. Але я мушу мати той мінімум людей, який потрібен, щоб виконати цей наказ.

— Що ти сказав? — спитав він Пабло.

— Що я вірю в успіх. Ingles. — Пабло все ще звертався до миски з вином.

Якби ж і я так вірив, подумав Роберт Джордан, не кидаючи писати.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТИЙ

Отже, все, що він хотів зробити того вечора, було зроблено. Всі накази віддано. Кожен точно знав своє завдання на завтрашній ранок. Андрес вирушив три години тому.

Це буде, як тільки розвидніє, або цього зовсім не буде. Я певен, що буде, сказав самому собі Роберт Джордан, повертаючись із верхнього поста, куди він ходив домовлятися з Прімітіво. Гольц керує наступом, але скасувати його він не може. Дозвіл на це має прийти з Мадріда. Цілком можливо, що там не можна буде добудитися потрібних людей, а якщо вони й прокинуться, то будуть заспані й нічого не второпають. Треба було раніше попередити Гольца, що наш наступ готуються відбити, але як я міг повідомити про те, про що тільки-но дізнався? Адже вся та сила посунула тільки надвечір, коли посутеніло. Вони не хотіли, щоб рух на шосе помітили з повітря. Ну, а їхні літаки? Ті фашистські літаки, що пролітали тут?

Вони конче мали насторожити наших. А може, тими літаками фашисти хочуть відвернути увагу від іншого наступу, під Гвадалахарою? Ми маємо дані, що в Сорії й під Сігуенсою сконцентровано італійські війська — крім тих, що діють на півночі. Та навряд чи у фашистів вистачить людей і боєприпасів на два наступи водночас. Це неможливо; отже, це тільки блеф.

Але ми знаємо, які сили висадили італійці в Кадісі за останні два місяці. Хто зна, може, вони знову спробують наступати в Гвадалахарі, тільки діятимуть не так безглуздо, як минулого разу, а вдарять у трьох напрямках, помалу розширюючи плацдарм понад залізничною колією в західній частині плоскогір'я. Це цілком реально. Ганс показував йому, як це можна зробити. Спершу вони припустилися багатьох помилок. Вся їхня стратегія була хибна. Під час аргандського наступу на шосе Мадрід — Валенсія вони не використали тих військ, що були на Гвадалахарському фронті. Чому ж вони не провели тоді двох операцій водночас? Чому, чому? Коли ми знатимемо чому?

А ми ж затримали їх в обох випадках тими самими частинами. Нам нізащо не вдалося б затримати їх, якби вони розпочали обидві операції одночасно. Ет, не суши собі голови, подумав він. Згадай, які чудеса траплялися перед тим. Отож або тобі доведеться підривати цей міст уранці, або не доведеться. Але не дури себе, не сподівайся, що тобі не доведеться підривати його. Підривати доведеться — якщо не завтра, то пізніше. Або якщо не цей міст, то якийсь інший. Не ти вирішуєш, що треба робити. Твоє діло — виконувати накази. Отже, виконуй їх і не думай, що за ними криється.

Цей наказ цілком ясний. Занадто ясний. Але ти не повинен непокоїтися, і боятися тобі теж не слід. Бо коли ти дозволиш собі таку розкіш, як цілком природне почуття страху, то цей страх перекинеться на тих, хто має працювати з тобою.

Але ця історія з головами — це вже занадто, сказав він собі. І старий бачив сам-один ті трупи на вершині горба. Що б ти відчув, якби таке сталося з тобою? Це вразило б тебе, правда? Так, це б дуже вразило тебе, Джордане. Нинішній день був узагалі багатий на враження. Але поводився ти добре. Досі ти поводився непогано.

І взагалі як на викладача іспанської мови з Монтанського університету ти робиш успіхи, пожартував він із себе. Неабиякі успіхи. Тільки, будь ласка, не починай приписувати собі якісь надзвичайні якості. Все ж таки ти не далеко зайшов у цьому ремеслі. Згадай Дюрана, що не мав ніякої військової освіти, що перед початком руху був просто композитор і гульвіса, а тепер став чудовим генералом і командує бригадою. Для Дюрана опанувати все це було так само легко, як вундеркіндові навчитися грати в шахи. Ти змалку зачитувався