Читати книгу - "Груповий портрет з дамою. Втрачена честь Катріни Блум. Дбайлива облога. Ірландський щоденник"

«Розстріл радянських військовополонених (служб, інстр.).

Випадки розстрілу радянських в/п чи їхньої наглої смерті з інших причин надалі не вважати надзвичайними; негайно повідомляти про них телефоном начальника варти нема потреби».

«Військовополонені, що виконують повноцінну роботу протягом цілого робочого дня, одержують таку платню:

нерадянські в/п —70 пф. на день

радянські в/п —35 пф. на день».

«Мінімальний розмір платні становить:

для нерадянських в/п —20 пф.

на день для радянських в/п —10 пф. на день».

Оскільки ми вже заходилися цитувати, то наведемо тут додатково ще один документ, що його невтомна Марія ван Дорн, яку дуже легко не те що підкупити, а власкавити чи то придобритись до неї за допомогою сигарет марки «Кемел» (без фільтра!), відшукала, розбираючи одну скриню Лені в зв'язку зі своїми намірами забрати Лені до себе в село. Йдеться про невідомий лист покійного Генріха Груйтена — лист, якого авт. не побоїться назвати ще одним зразком «конкретної поезії» з творчої спадщини цього дочасно загиблого юнака.

«Звітний розподіл — завдання чисто бухгалтерське. Його мета — з'ясувати, скільки приміщень, а насамперед, які з наявних житлових приміщень безумовно потрібні для розселення особового складу при суворо економічному використанні житлової площі (графа „номінальна місткість“ плану експлуатації казарм). Як військова частина насправді використовуватиме житлові приміщення, надані їй у межах, визначених планом експлуатації,— це її справа. Крім належних за планом окремих службових приміщень, слід послідовно додавати кімнату за кімнатою, починаючи з найбільшої, поки не буде досягнуто сумарної площі, потрібної для розміщення всього особового складу. Кімнати, що виявилися зайвими при розміщенні особового складу за номінальною місткістю, тобто згідно з планом експлуатації, в звітному розподілі враховувати не слід. Кандидатські кімнати при офіцерських квартирах і призначені для унтер-офіцерів та солдатів приміщення при офіцерських клубах утримуються за рахунок внутрішнього бюджету частини, тому їх завжди слід показувати в обліку як зайняті.

В тому разі, коли належної за планом житлової площі бракує, а отже, казарми перенаселені, при визначенні коштів, потрібних на утримання казарм та придбання й амортизацію дрібного устаткування, слід ураховувати всі наявні приміщення. Таким чином, звітний розподіл площі провадиться тоді не за номінальною місткістю, зазначеною в плані експлуатації казарм, а за фактичною наявністю.

З кожною зміною чисельності особового складу розподіл площі слід перераховувати наново.

Виділення, утримання й використання казенних будівель та приміщень для культових потреб військових релігійних громад (гарнізонні церкви та церкви при учб. таборах), а також гарнізонних кладовищ належить до компетенції гарнізонних адміністративно-господарських відділів. У великих госпіталях слід обладнувати молитовні зали.

На будівництво нових гарнізонних церков і влаштування нових гарнізонних кладовищ з усіма потрібними спорудами, на обладнання окремих приміщень культового призначення й на реконструкцію вже наявних об'єктів цього типу потрібен дозвіл ГКСВ[22] чи ГКВМС[23]. Клопотання має бути підтримане військовим єпископом. Якщо в гарнізоні немає придатних для культової мети казенних приміщень, слід офіційно забезпечити право на користування цивільними церквами. В таких випадках треба домагатись також права на вживання наявного в цивільній церкві культового приладдя. Якщо такої змоги нема, то командування гарнізону мусить придбати таке приладдя згідно з § II—113-а. Угода, яку укладає гарнізонний адм.-госп. відділ, має бути завізована військовим (військово-морським) священиком гарнізону і старшим військовим (військово-морським) священиком корпусної (військово-морської) округи й затверджена адм.-госп. управою корп. округи чи військ.-морськ. інтендантством. (Див. статутну інстр. № 370 (АБ розд. 29).

Для навчання конфірмантів виділяються відповідні приміщення в церквах чи інших будівлях. У разі потреби гарнізонний адм.-госп. відділ може їх орендувати за згодою окружної адм.-госп. управи чи в/м інтендантства. Залежно від обставин, наймання таких приміщень можна доручати самим священикам. В такому випадку окр. а/г управа чи в/м інтендантство призначає їм відповідну грошову компенсацію.

Видатки на утримання гарнізонних церков, окремих культових приміщень за п. 150 та гарнізонних кладовищ з усім належним до них господарством, придбання й поповнення всього потрібного інвентаря (в т. ч. й культового — див. § II—113-а), а також витрати на опалення, освітлення й прибирання церков та цвинтарних каплиць і на лагодження та прання церковних уборів покриваються з відповідних бюджетних статей розділу „Побутові видатки“.

У військових частинах, що мають власне господарство, чистий прибуток з реалізації кінського гною на добриво (повний прибуток мінус податок з обороту, див. § 62 (2) закону про державний бюджет) ділиться на дві рівні половини: одну заприбутковує бухгалтерія частини під статтею „Різні прибутки“, а друга лишається господарському підрозділові й згідно з п. 244 вписується до господарсько-розрахункової книги в окрему графу „Прибутки з гною“.

За ці гроші господарські підрозділи повинні:

1) Систематично очищати гноїща (див. § II—908-д).

2) Мати власні транспортні засоби для фуражування.

3) Поліпшувати обладнання стаєнь, манежів, учбових майданчиків, дистанцій з бар'єрами тощо