Читати книгу - "Що таке антична філософія?"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
279
Див.: Hadot І. Tradition stoïcienne et idées politiques au temps des Grecques // Revue des études latines. — 1970. — T. 48. — P. 146—147; Le Problème du néoplatonisme alexandrin. Hiérocles et Simplicius. — Paris, 1978. — P. 37.
280
Hadot P. La Citadelle intérieure. Introduction aux Pensées de Marc Aurèle. — Paris, 1992. — P. 308 et suiv.
281
Наприклад, Аміній з Самоса та Аполлофан з Пергама; див. зауваження Б. Пюша у «Словнику античних філософів» (Dictionnaire des philosophes antiques / Ed. R. Goulet… — T. I.).
282
Див.: Hadot I. Tradition stoïcienne… — P. 133—161.
283
Діоген Лаертський, Про життя філософів, IX, 61—63.
284
Див.: Muckensturm С. Les gymnosophistes étaientils des cyniques modèles? // Le cynisme ancien et ses prolongements / Ed. M.-J. Goulet-Cazé, R. Goulet. — Paris, 1993. — P. 225—239.
285
Демокрит, фр. 191 (Les Présocratiques, р. 894).
286
Климент Александрійський, Стромати, II, 20, 125, 1.
287
Див.: Muckensturm С. Calanus // Dictionnaire des philosophes antiques / Ed. R. Goulet. — T. II. — P. 157—160.
288
Секст Емпірик, Проти логіків, І, 87—88; див.: Goulet R. Anaxarque d’Abdère // Dictionnaire des philosophes antiques / Ed. R. Goulet. — T. I. — P. 188—191.
289
Демокрит, фр. 9 (Les Présocratiques, p. 894).
290
Див.: Badry H.-C. The Idea of the Unity of Mankind // Schwab H., Diller H. Grecs et Barbares, Entretiens sur l’Antiquité classique. — Geneve: Fondation Hardt, 1962. — T. VII. — P. 169—204; Moles J. Le cosmopolitisme cynique // le cynisme ancient et ses prolongements… — P. 259—280.
291
С. 126 — Франція є однією із небагатьох країн (поруч з пострадянськими), де філософія входить до загальноосвітньої програми, а отже вважається невід’ємним елементом загальної культури. На відміну від пострадянських країн, де філософія викладається у ВНЗ, у Франції філософія викладається у старших класах середньої школи, однак випускний іспит з філософії є обов’язковим не для всіх, а лише для тих, хто здобуває бакалаврат (академічний ступінь, що відповідає середній освіті) гуманітарного профілю. — Прим. перекладача.
292
Про технічний словник греків, в якому школа визначалась як інституція і як напрям вчення, див.: Glucker J. Antiochus and the Late Academy. — Göttingen, 1978. — P. 159—225.
293
Діоген Лаертський, Про життя філософів, IV, 16.
294
Див.: Lynch J.-P. Aristotle’s School… — P. 106—134.
295
Діоген Лаертський, Про життя філософів, III, 41; V, 11, 61, 69; X, 16.
296
Diano С. La philosophie du plaisir et la société des amis // Diano C. Studi e saggi di filosofia antica. — Padoue, 1973. — P. 368—369. Epicuro, Opéré / Ed. G. Arrighetti. — Torino, 1973. — P. 443, 471. Про організацію школи епікурейців див.: Witt N.W. de. Epicurus and his philosophy. — University of Minnesota Press, 1954; Organization and Procedure in Epicurean Groups // Classical Philology. — 1936. — T. 31. — P. 205—211; Hadot I. Seneca… — P. 48—53.
297
Діоген Лаертський, Про життя філософів, IV, 19.
298
Там само, V, 4; Lynch J.P. Aristotle’s School… — P. 82.
299
Діоген Лаертський, Про життя філософів, VII, 5—6, 36.
300
Пер. Фюстіжьєра (La Révélation d’Hermès Trismégiste. — Paris, 1949. —T. II. — P. 269, 292—305).
301
Діоген Лаертський, Про життя філософів, VII, 27.
302
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 16—17, пер. М.-О. Ґуле-Казе (Le cynisme est-il une philosophie? // Contre Platon, S. Le Platonisme dévoilé / Ed. M. Dixsaut. — Paris, 1993. — P. 279).
303
Voelke A.-J. La philosophie comme thérapie de l’âme. Etudes de ph ilosophie hellénistique. — Fribourg-Paris, 1993.
304
С. 133 — догма — твердження, що не підлягає сумніву і не потребує доведення, аналогічно до аксіом у математиці. У випадку, коли вчення філософської школи ґрунтується на певному наборі подібних тверджень, прийняття їх істинності є умовою приєднання до школи. Негативні конотації слова догма сьогодні обумовлені тим, що поняття догми застосовується винятково до релігійної сфери, тоді як новочасна філософія і заснована на ній світська культура декларує бажання спиратися виключно на обґрунтовані засади, долати упередження, піддавати все сумніву тощо.
305
Alexandre d'Aphrodise, In Aristotelis Topica comment., P. 27, 13 Wallies // CAG, — T. II, 2. — Berlin, 1892.
306
Hadot P. Philosophie, Dialectique, Rhétorique dans l’Antiquité // Studia Philosophica. — 1980. — T. 39. — P. 147 et suiv.
307
Цицерон, Про межі добра і зла, IV, 3, 7.
308
Див.: Hadot І. Epicure et l’enseignement philosophique hellénistique et romain // Actes du VII Congrès de l’Asociation Guillaume Budé. — Paris, 1969. — P. 347—354.
309
Hadot І. Epicure et l'enseignement philosophique… — P. 351—352.
310
Hadot P. Les modèles de bonheur proposés par les philosophies antiques // La Vie spirituelle. — 1992. — T. 147, n. 698. — P. 40—41.
311
Зібрання свідчень про нього див.: Paquet L. Les Cyniques grecs. Fragments et témoignages / Avant-Propos de M.-J. Goulet-Cazé. — Paris, 1992. Див., також: Goulet-Cazé M.-O. L’Ascèse cynique. — Paris, 1986; Les actes du colloque «Le cynisme ancien et ses prolongements»… (P. 152, n. 2).
312
Діоген Лаертський, Про життя філософів, VI, 46, 69, 97.
313
Там само, VI, 38.
314
Там само, VI, 69.
315
Там само, VI, 103; див.: Goulet-Cazé М.-О. Le cynisme est-il une philosophie…
316
Діоген Лаертський, VI, 36, 75—76, 82—84.
317
Там само, VI, 38—39.
318
Там само, VI, 22.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що таке антична філософія?», після закриття браузера.
