Книги Українською Мовою » 💙 Класика » З вершин і низин, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

235
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "З вершин і низин" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 100 101 102 ... 126
Перейти на сторінку:
Львові 1863 р. накладом Богдана Дідицького...

Історія з його бородою почалась сім літ перед тим. Улітку 1869 р. в часі тяжкої хвороби він перестав голити бороду. За неї підпав гострій нагінці з боку світських і духовних властей. У своїй автобіографії пише він, що «боролися за ничтожную бороду съ 2-ма деканатами, 3-ма епископами, 5-ма старостатами и 3-ма намҍстниками краевыми больше 16 лҍтъ!! Вслҍдствіе бороды моей, о которой недруги въ польскихъ газетахъ многократно злобно писали,- оповідає дальше автор,- одинъ лҍкарь повҍтовый (д-ръ Пипесъ) пошолъ въ отставку, другій сновъ (д-ръ Емиль Гладышовскій) по той причинҍ протомедикомъ не именованъ; одинъ деканъ (о. Р. Пасҍчинский) отрҍшенъ отъ чина, а другій сновъ (о. Ясеницкій) реституованъ! Намҍстникъ кр. гр Глуховскій положил 1872 р. новоименованому єпископу І. Ступницкому яко условіє до 10 обрядцевъ, именно до мене яко 1-о loco positum 50 енергично взятись! Б. Министръ (Бар. Флоріян Замелковскій) когда лишь переҍзжалъ черезъ Перемышль,- первая рҍчь съ владикою Ст. была за мою бороду!!

По той причинҍ имҍлъ я великіи непріятности... и сложилъ самъ напередъ почти всҍ почести, им чинъ актуара декан., школьно-ординаріатского комисаря и проч. Замҍчательный былъ въ январҍ 1873 свышъ 4-часовый разговоръ мой съ еписк. І. Ступницкимъ».

А ось слова про неприємності з приводу обрядовщини: «Также и зъ причины обрядовщины имҍлъ я,- писав він,- много непріятностей и разнородныи комисіи; а однажды три деканы иностранныи и одинъ кондекан среклися и не хотҍли такую «обрядовую комисію» со мною переводити. Гр. Глуховскій издилъ даже во Вҍдень, дабы мене и о. Р. Пасҍчинского погубити, то тогдашній совҍтникъ минист. крыл. Гр. Шашкевичъ уничтожилъ тое коварно обдуманное дҍло. Многіи фоліанты сотками аркушей (листовъ) списаны зъ причины «обрядовщины и бороды Саламона», которая запротоколована во всҍх настояхъ (инстанциях), даже и въ Вҍднҍ и в Римҍ! и сталась историческою!»

По Щасному Саламонові переходить оповідання Франка до героя календарної справи «Сидірка Шаранця», себто Сидора Шараневича, з «Глупова», себто Львова (Глупівська пустиня - Східна Галичина). Статті Шараневича про календар з’явилися не в «Слові», як хоче поема, а в «Временнику Института Ставропігійского», а саме: «Причина розницъ межи календарями юліанскимъ и григоріанскимъ» за 1875 р. і «О календаръ и знакахъ календарскихъ и еще о рожницы календаря юліанского отъ григоріанского» за 1876 р. До виводів Шараневича подав А. Б[ілинкевич] свої «Примҍчанія» в ч. 22-24 «Слова» за 1876 р., на що дав «Отвҍтъ» Шараневич в ч. 7-9 «Руского сіона» за 1876 р. і окремою відбиткою. При календарній справі апострофує поета Тиховича Мовчальського, відомого вже з «Думи про Меледикта Плосколоба».

Ледве чи потребує пояснення Холмацький край - Холмщина, куди масово помандрували з Галичини сторожі чистоти східного обряду. Знову ж із Холмщини прибуло до Галичини багато уніатських священиків, що не хотіли перейти з унії на православ'я.

Оповідаючи про Меледикта Плосколоба - Венедикта Площан-ського, каже Франко про нього, що він виніс свою мудрість із угнівської академії. Правдоподібно, тут угнівська академія перенесена з Дідицького на Площанського, бо саме Дідицький, як син місцевого священика, розпочав свою науку в народній школі в Угневі.

Для збірки «З вершин і низин» Франко проредагував поему наново: позаміняв багато слів новими, повикидав низку строф і дописав низку строф, як ось строфи з написом на пляшці з намоченою в оковитій бородою Филимона-Саламона тощо».

Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) - український публіцист, учений і громадський діяч буржуазно-демократичного, потім ліберально-буржуазного напряму.

Встидіон - Стадіон Франц-Серафим (1803-1853) - намісник Галичини.

«Ботокудська рада» - Головна руська рада, політична організація української буржуазної інтелігенції та верхівки уніатського духівництва Західної України проавстрійського напряму (1848-1881). Головну руську раду називали ще Руською радою головною, Руською народною радою, Народною радою.

«Голодний дім» - Народний дім, культурно-освітній осередок, який 1849 р. відкрила у Львові Головна руська рада. У діяльності цього закладу брала участь галицька буржуазна інтелігенція. У 60-і роки опинивсь в руках «москвофілів».

«Ботокудська зоря» - так названа в поемі «Зоря галицька», перша українська газета, що почала виходити у Львові 1848 р. як орган Головної руської ради, дотримуючись проавстрійської орієнтації. У 1852-1856 рр. була органом «москвофілів». Припинила своє існування 1857 р.

Цар-руїни з академії… - йдеться про зруйноване під час буржуазної революції в Австро-Угорщині приміщення Львівського університету, на місці якого 1864 р. було збудовано Народний дім.

У турецькім здиханаті - тобто турківському деканаті (м. Турка, тепер Львівської області).

В головній ботокудській газеті… - тобто в газеті «Слово», яка в поемі зветься «Ослово». «Слово» - орган «москвофільської» партії, монархічно-клерикальне видання. Виходило у Львові (1861-1887). Отримувало таємні субсидії від російського царату.

Реакційний характер «Слова» викрив М. Чернишевський у статті «Національна безтактність».

Уступає первісний редактор… - Дідицькнй Богдан, був засновником і першим редактором газети «Слово». Редагував «Слово» в 1861-1871 рр.

Місце займає новий… - Площанський Венедикт (1834- 1902), західноукраїнський журналіст, історик, діяч клерикально-«москвофільського» табору. Редактором «Слова» був у 1871-1887 рр.

З угнівської академії - тобто народної школи в м. Угневі (нині Сокальського району Львівської обл ).

Меледикта мову вчули… - йдеться про Венедикта Площанського.

«Москвитянин» - російський реакційний літературно-художній журнал (з 1849 - двотижневий учбово-літературний). Видавався в 1841-1856 рр. у Москві.

«Вікна» - громадсько-політичний, літературно-художній і мистецький місячник, орган літературної групи революційних письменників Західної України «Горно». Виходив у Львові 1927-1932 рр.

Наумович Іван (1826-1891) - західноукраїнський клерикальний діяч, «москвофіл», видавець, журналіст.

«Наука» - журнал «москвофільського» спрямування, виходив у Коломиї і Львові (1871-1886), у Відні (1886-1901) і в Чернівцях (1902).

«Записки Наукового товариства імені Шевченка у Львові» - періодичне видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові - установи ліберально-буржуазного напряму, яка виникла в 1893 р. на основі реорганізації Літературного товариства імені Шевченка, заснованого в 1873 р. Крім «Записок», Наукове-товариство імені Шевченка у Львові видавало «Етнографічний збірник», «Матеріали до української етнології та антропології», «Матеріали до української бібліографії». В окремі періоди діяльність деяких секцій та комісій НТШ, де брали участь І. Франко, М. Павлик,

1 ... 100 101 102 ... 126
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З вершин і низин, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "З вершин і низин, Франко І. Я."