Читати книгу - "Похибка другого типу, Invisibility mask"

— Але… — вона спробувала було підвестись, але я зупинив її легким дотиком.

— Ти вже зробила більше, ніж достатньо. А тепер дозволь мені побути героєм хоч цієї ночі.

Арі посміхнулась, втомлено, але щасливо, впираючись щокою в подушку.

— Ти вже мій герой, Лео. І нашого сина теж.

Я вдягнув піжамні штани на голе тіло, ще раз глянув на неї — у м’якому світлі вона виглядала спокійною, моєю. Вийшовши з кімнати, я попрямував вниз, слухаючи, як наш маленький Даміан вимагає своє — без сумнівів і церемоній.

І хоч мить тому я був у центрі пристрасті, зараз моє серце належало іншій любові — тихій, безумовній, батьківській.