Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Танці утрьох 📚 - Українською

Читати книгу - "Танці утрьох"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Танці утрьох" автора Олександр Медведєв. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 102 103 104 ... 106
Перейти на сторінку:

Дівчина, винувато опустивши очі, слухняно вийшла з палати.

— Це твоя акторочка? — поцікавився Сергій.

— Угу.

— Воно й видно.

Кононов глянув на себе в дзеркало і жахнувся. Синці під очима. Щетина. Нечищені зуби. Нічого не скажеш, красень. Але часу на причепурювання в нього не було і тому він обмежився чищенням зубів і, човгаючи капцями, вийшов з палати.

— Привіт, Наталі.

— Привіт, Володю, — Наталя накинулася на нього з поцілунками. — Як твоє здоров’я?

— Могло бути гірше. Зламано два ребра, струс мозку, пошкоджено легеню, — відрапортував Кононов.

Наташа, насупившись, втупилася в підлогу. Так зазвичай роблять діти, що почувають за собою вину.

— Може, на вулицю вийдемо? — запропонував Кононов, якому страшенно хотілося курити.

Вони сіли на лавочку поблизу фонтанчика.

— Я вимагаю пояснень, — Кононов пильно глянув в очі дівчини.

— Насамперед я хотіла б попросити вибачення. Вибачаєш?

— Спершу мені потрібно вислухати пояснення.

З жінками потрібна строгість — Кононов це знав і відступати не мав наміру. Зрештою, йому набридло бути маріонеткою в руках Наталі. Примара, двійники. З цим потрібно покінчити.

— Навіщо ти в мене стріляла? — почав Кононов.

— Це не я. Слово честі!

— Годі мені морочити голову!

Наталя схлипнула.

— Нам потрібно було поквитатися зі Смоличем.

— Невже?

— Ми мусили були помститися йому за Марину.

Кононов курив, незважаючи на біль у легені.

— Хто був твоїм двійником? — Кононова не цікавили подробиці, лише самі факти.

— Я не можу цього сказати, — мовила вибачливо Наталя.

— Гретинський?

Дівчина ледь кивнула.

— Ну і бог з ним, я вас не закладатиму, — Кононов устав з лавочки.

— Ти вже йдеш?

Він кивнув і поволі пошкандибав до входу в лікарню. Наташа, цокаючи каблуками, задріботіла слідом.

— Володю, будь ласка, не сердься на мене! — туш розтікалася по її щоках.

Кононов мовчав. Наталя поспіхом дістала із сумочки якийсь невеликий згорток і сунула його Кононову в кишеню піжами.

— Дякую за куртку, — сказав Кононов і зник у скляному вестибулі лікарні.

Уже дійшовши до сходів, він сунув руку в кишеню, сподіваючись намацати пакетик з бутербродом, але замість цього витягнув диктофон. Натиснувши на кнопку «PLAY», Кононов почув голос людини, що вже дві доби перебувала в морзі: «Крім цього, я убив Марину Рубіну», а потому власний голос: «Я ціную відвертість». Слідом за цим гримнув джаз.

Спохватившись, Кононов натиснув на кнопку «STOP».

* * *

15 травня. 11.20

— Юро?

— Здрастуйте, Володимире, — дещо манірно почав Юра Саєнко. — Як поживаєш? Мені розповіли…

— Усе гаразд.

— Можна зайти провідати?

— До мене поки не пускають. Ти не міг би ще разок зробити мені послугу? Я дзвоню з автомата і тому довго теревенити не можу, ти вже вибач.

— Зрозумів. Чим зможу, тим допоможу! — охоче відповів Юра.

— Юро, ти часом не знаєш, у вас завтра планується відправлення колекцій за кордон?

— Завтра, приблизно о дванадцятій, наші повезуть нову колекцію в Австрію. А ще плануємо відвідати Фінляндію і Емірати. Не думав, що тебе може зацікавити така інформація.

— Спасибі, Юро, сподіваюся, незабаром побачимося.

— Одужуй швидше, — співчутливо мовив Юра.

* * *

15 травня, 12.40

Усе стало на свої місця. Наталя і Гретинський розквиталися зі Смоличем. Чекати, поки я піймаю бухгалтера, вони не хотіли та й боялися, що йому вдасться уникнути серйозного покарання. А на їхню думку, він заслуговував тільки смерті. Ну що ж, не мені їх судити.

Я пробачив і Наталю, і Осетинського. Не можу ж я повторно заводити справу проти Осетинського і, побічно, проти Наталі?

* * *

15 травня. 14.07

Коли Пельш прийшов провідати Кононова, той лежав, обхопивши голову руками — страшенно боліла голова. Добре, що хоч Сергій, на щастя, був на процедурах і Кононову не довелося нікуди виходити.

— У мене для тебе три новини, — бадьоро мовив Пельш. — Перша ніяка, другая хороша, а третя…

1 ... 102 103 104 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Танці утрьох», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Танці утрьох"