Читати книгу - "Танці утрьох"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— А цей? — зацікавлено буркнув Булавін.
— Теж холостими, але в глушнику був один кустарний газовий заряд. Його й отримали Сапегін з водієм.
— То виходить, вони живі. Буде кому сісти на лаву підсудних, — з відтінком жалю, як мені здалося, буркнув Булавін.
Я не міг більше приховувати своїх підозр і, прямо глянувши йому в очі, запитав:
— Товаришу полковник, у вас із Сапегіним спільні інтереси?
Булавін помовчав, потому, дивлячись мені в очі, сказав:
— Володю, скажу тобі щиро. Ти розумний і нікому не переповідатимеш моїх слів. Із Сапегіним наше відомство перебувало у досить тісних ділових контактах. Буровська школа — хороша школа. Сапегін іноді здавав нам своїх конкурентів у сфері тіньової економіки, натомість ми забезпечували йому захист. Декого при цьому саджали, згадай хоча б історію з фальшивими швейцарськими франками, а Сапегін грів руки. Ще десять днів тому співробітництво з ним нас улаштовувало. А після вбивства Рубіної він почав вимагати, щоб у скоєнні злочину було обвинувачено Осетинського, сам же обіцяв здати відділу Букреєва одну велику акулу. Як бачиш, перебрав через край. Ось чому я призначив тобі вести розслідування, бо був абсолютно впевнений у тому, що ти не засадиш невинну людину за ґрати. Але Сапегін чи то припустився помилки, чи то навмисно обдурив нас. Велика акула безслідно зникла. А ти, Володю, зробивши наскок на будинок моди, переполошив усе гніздо. Зізнаюся, я не чекав такої спритності від тебе. Сапегін справді злякався і запропонував мені такий обмін: він самотужки прибирає вбивцю Рубіної, а я передаю справу Золотарьову, щоб ти ненароком не добрався до лігвища бандюг.
— А чому ж і досі не з’явився Букреєв?
— Я був упевнений у тому, що ти прибудеш на місце подій вчасно. До того ж, Букреєв спізнився лише на кілька хвилин.
Ми вийшли з фургона. На невеликій відстані від мазди стояли чотири дешевих цивільних легковики і РАФ. Звичайно, хлопці знали, що я приїду першим і не поспішали світитися. Навіщо? А раптом Сапегін передумає відправляти сьогодні колекцію китайських антикварних речей? Тоді мої дії можна буде кваліфікувати як самоправність, мене вигнати з органів або запроторити за ґрати і спокійно продовжувати користуватися послугами сексота Сапегіна.
* * *16 травня, 16.01
Похитуючись, Кононов ішов бульваром, декорованим клумбами в чавунних вазах, і розглядав вітрини й вивіски. Перехожі сторонилися його — похмурого і надміру схвильованого. Проходячи повз кав’ярню з вивіскою на арабській, Кононов відчув нездоланне бажання відпочити.
Машини мчали, немов маленькі торнадо. Зупинятися на бульварі було заборонено. «Я б обов’язково зупинився тут, — подумав Кононов. — Можливо, такого погожого дня дорожня міліція не запримітила б мене». Ніби в унісон його думкам біля уподобаної ним кав’ярні пригальмував шикарний синій автомобіль, знехтувавши попереджувальні знаки.
— Комісаре? — Кононов почув позад себе жіночий голос, але не обернувся: був упевнений, що звертаються не до нього. Він уже смикнув на себе металеву ручку дверей кав’ярні, як його гукнули вдруге.
— Комісаре, ви часом не знаєте, як проїхати до будинку моди «Наталі»?
Кононов обернувся. За кермом машини-порушниці сиділа панна в чорних окулярах і капелюсі.
— Привіт, Наталі! — розгублено мовив Кононов. — Може, зайдемо, вип’ємо кави?
У відповідь Наталя розсміялася. Голосно, дзвінко і щиро. Вона кивнула головою у бік кафе. Кононов обернувся. «Закрито на ремонт», — вказував напис на скляних дверях.
Дівчина жестом руки запросила Кононова до машини. Усміхнувшись, він пірнув у авто, і вони помчали назустріч весні.
Оглавление Розділ 1 Розділ 2 Розділ 3 Розділ 4 Розділ 5 Розділ 6 Розділ 7 Розділ 8 Розділ 9
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Танці утрьох», після закриття браузера.