Книги Українською Мовою » 💙 Класика » З вершин і низин, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "З вершин і низин" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 102 103 104 ... 126
Перейти на сторінку:
і журналіст.

Пелеш Юліан (1843-1896) - уніатський єпископ, реакційний діяч.

Качала Степан (1815-1888) - український буржуазний історик та публіцист, один з діячів «народовського» табору.

Андрухович, Грушка Григорій - попи, які наживались на українських селянах-емігрантах (відгук про їхню діяльність в Америці див. у прогресивному громадсько-політичному журналі «Народ», 1890, с. 369-371).

Гімназії міністром… - йдеться про «народовця» Ксено- фонта Охримовича, який, будучи депутатом австрійського парламенту, він антинародну політику.

Стефан П'ятка - псевдонім українського письменника-де-мократа Степана Михайловича Ковалева.

Берник з Лисятич - Берник Андрій (1850-?) селянин з с. Лисятичі (нині Стрийського району Львівської області), учасник радикального руху в Галичині.

Олесницький Євген (1860-1917) - український журналіст, видавець, перекладач, діяч «народовського» табору, член націонал-демократичної партії, що стояла на позиціях буржуазного націоналізму. У кінці 70-х років був близький до І. Франка.

Могильницький Андроник - адвокат, український ліберально-буржуазний діяч, «народовець».

Давидяк Василь (1850-1922) - священик, «москвофіл». У 70-і роки - член редколегії журналу «Друг». Через нього І. Франко надсилав свої перші твори для публікації в «Друзі».

Желехівський Євген (1814-1885) - український мовознавець, фольклорист.

Лукич Василь - псевдонім Левицького Володимира Лукича (1856-1938), українського літературно-громадського діяча ліберально-буржуазного напряму, видавця.

Карпенко - мається на увазі Іван Карпович Тобілевич (літературний псевдонім - І. Карпенко-Карий).

Чайченко Василь - один із псевдонімів Грінченка Бориса Дмитровича (1863-1910), українського письменника, фольклориста, етнографа, філолога, педагога і громадського діяча ліберально-буржуазного напряму.

Подоленко - псевдонім маловідомого українського письменника К. Старинкевича.

М. Школиченко - псевдонім українського письменника Кононенка Мусія Степановича (1864-1922). Твори Кононенка 1917-1918 рр. позначені буржуазно-націоналістичними тенденціями.

Жук - один із псевдонімів Кониського Олександра Яковича (1836-1900), українського письменника, публіциста, громадського діяча і педагога ліберально-буржуазного напряму. У 80-і роки перейшов на буржуазно-націоналістичні позиції.

Жарко Яків Васильович (1861-1933) - український письменник і актор. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції працював в органах народної освіти, друкувався в радянських періодичних виданнях.

Панько - один із псевдонімів Грабовського Павла Арсено- вича.

Хванько - літературний псевдонім Кримського Агатангела Юхимовича (1871-1942).

Кенир - псевдонім Глібова Леоніда Івановича.

...від Пчілки… - тобто Пчілки Олени (літературний псевдонім Косач Ольги Петрівни; 1849-1930), української письменниці ліберально-буржуазного напряму.

від ... Лесі - тобто Лесі Українки.

...від ... Чайки...- тобто Дніпрової Чайки (літературний псевдонім Василевської Людмили Олексіївни; 1861-1927), української письменниці демократичного напряму.

Зірка - літературний псевдонім Ольги Петрівни Косач (1877-1945) - молодшої сестри Лесі Українки; друкувала в «Зорі» оповідання та переклади.

Дарка - Одарка Іванівна Романова, українська письменниця.

Монтар - Домонтар, один із псевдонімів Володимира Лукича (Левицького).

Дрозд - один із псевдонімів Олександра Кониського.

Щоголь - Щоголев (Щоголів) Яків Іванович.

Комар - один із псевдонімів українського бібліографа, критика і фольклориста Михайла Федоровича Комарова (1844-1913).

Данилович Северин (1861-1939) - один із активних діячів Русько-української радикальної партії та співробітник її видань. З 900-х років як дрібнобуржуазний діяч відходить від радикального руху і стає на шлях угодовства з польською шляхтою.

Герасимович Іларіон - учасник радикального руху в Галичині, згодом перейшов до націоналістичного табору.

Трильовський Кирило (1864-1942) - громадсько-культурний діяч, публіцист, член радикальної партії. В 900-ті роки в його діяльності виявились націоналістичні тенденції.

Запаринюк Григорій - селянин з с. Вовчковець на Снятинщині, учасник радикального руху в Галичині.

Сандуляк Іван (1845-1925) - селянин з с. Карлівка (тепер Прутівка) на Снятинщииі, учасник радикального руху в Галичині.

Чорно-жовтий - державний прапор Австро-Угорщини був чорно-жовтого кольору.

Паче - мається на увазі папа римський Лев XIII (справжнє ім’я та прізвище Джоакіно Печчі).

 

 

СОНЕТИ

 

ВОЛЬНІ СОНЕТИ

 

I. «Сонети - се раби. У форми пута...». Вперше надруковано в журн «Світ», 1882, № 14, с. 246, під заголовком «Сонети». Зберігся уривок автографа - дев’ять перших рядків (№ 231, с. 4).

Поезія «Сонети - се раби...» до деякої міри переспівує вірш «Сонети-невільники», відомий у двох редакціях (№ 216, с. 10 з кінця записної книжки, і № 232, с. 67). Автограф № 216 - перша, чорнова редакція вірша «Сонети-невільники», яка має деякі розходження стилістичного характеру з текстом другої редакції (№ 232), здійсненої І. Франком десь в останні роки життя. В автографі № 232 додано таку примітку до твору: «Написано в р. 1880, досі не друковано. Деякі мотиви сього сонета я переробив пізніше, хоч того самого року, в першім сонеті серії «Вольних сонетів»; пор. мою збірку «З вершин і низин», друге доповнене видання, Львів, 1893, стор 151».

Друга редакція вірша «Сонети-невільники» вперше надрукована у кн.: Твори в двадцяти томах, т. 13, с. 93. В нашому виданні вірш подається в другому томі.

II. «Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський...», III. Котляревський. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 151-152.

IV. Народна пісня. Вперше надруковано в журн. «Друг», 1874, № 3, с. 51, під заголовком «Народныи пҍсни». (Сонетъ.)». Зберігся автограф (№ 1058) під назвою «Пісні народнії». Цей перший друкований твір І. Франка в переробленому вигляді був уміщений у збірці «З вершин і низин», 1893, с. 152-153. Третю редакцію сонета Франко подав у збірці «Із літ моєї молодості», Львів, 1914, с. 9.

V. «Незрячі голови наш вік кленуть...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 8-9, с. 156 (цикл «Хвилі», II). Тут вірш не має форми сонета, дві останні його строфи - чотирирядкові.

VI. «Жіноче серце! Чи ти лід студений...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин»,

1 ... 102 103 104 ... 126
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З вершин і низин, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "З вершин і низин, Франко І. Я."