Книги Українською Мовою » 💙 Історичний роман » Люлька, шабля - вся родина, Олег Говда 📚 - Українською

Читати книгу - "Люлька, шабля - вся родина, Олег Говда"

459
0
09.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Люлька, шабля - вся родина" автора Олег Говда. Жанр книги: 💙 Історичний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 108
Перейти на сторінку:

— Так.

— Ну, то це не зірка. Вогонь на вершині Горбатої могили горить. Значить, хтось ще в степу заночував. Так що не одні ми, в світі, Петрусю. І не мрій…

— Зачекай, зачекай. Як давно ти його помітив? Вогонь той...

— Не дуже. Заєць вже допікався... припізнився подорожній. Або не дуже поспішає.

— А він нас бачить?

— Якщо не такий же як ти новик, а дивитися вміє — то повинен. Зверху видно краще.

— Тобто, ви один одного бачите, але зустрічатися не бажаєте. Вірніше — це ми не хочемо. А раптом той, що на могилі — хоче?

— От біда з дитям, — пробурчав запорожець. — Голова ж у тебе, Петре, на місці. Користуйся нею хоч зрідка. Я маю на увазі не рот, а розум. Коли люди бачать один одного? Що вони роблять?

— По різному. Свої — вітаються. Чужі — мовчки роз'їжджаються.

— От. Сам усе знаєш, а дурня вдаєш. Точно так і зараз. Хотів би той мандрівник зустрічі — подав би знак. А я б відповів: згоден чи ні.

— Знак?

— Ну так... затулив би від нас вогонь кілька разів... Миготливий світло найлегше помітити. І якщо б ми не заперечували — я відповів би тим же. Потім домовилися б, хто до кого під'їде. Вранці, природно. Вночі — лізти невідомо куди — дурних немає, бо всі виздихали.

— А якщо людині не співрозмовник, а допомога потрібна?

— Тоді багаття повинен запалати яскраво. Так, як зазвичай, ніхто, будучи при здоровому глузді не робить. Степ не ліс — тут зайвих дров немає...

Василь замовк, а після емоційно закляв:

— А щоб тебе підняло, тричі обернуло та гепнуло! Накаркав!

Я швидко озирнувся і теж ахнув. Та сама «зірка», на яку вказував Полупуд, з кожною миттю розгоралася все яскравіше. Полум'яніючи в темряві ночі, як промінь маяка. Або — сигнал лиха.

1 ... 103 104 105 ... 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Люлька, шабля - вся родина, Олег Говда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Люлька, шабля - вся родина, Олег Говда"