Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

***

Гучне «Уф!» і звучне «бубух» — я видихнув, а Ліза розпласталася в позі морської зірки на траві — знаменували те, що сходження таки відбулося. За традицією я пофоткав вказівники, величезний хрест, зробив селфі на фоні краєвиду й із Лізою, присівши коло неї навпочіпки. Тоді почав записувати Златі відеоповідомлення:

— Це пряма трансляція з вершини гори Петрос. З вами Тимофій Горчук і… — Я перевів камеру на Лізу: — Оце нещасне створіння.

— Я тебе ненавиджу, — прокректала вона.

Я вернув камеру на себе й поправив окуляри:

— Вона повторює це останні дві години. А ось це вид… Ти ж знаєш, що це означає, мила сестро? — запитав наприкінці запису.

«Курва!» — надіслала у відповідь Злата, і я усміхнувся.

«5:4», — оновив наш рахунок сходжень на двотисячники [1] й додав зловтішний смайлик із демонічними ріжками.

Примітки:

[1] Гори, вершини яких сягають і перебільшують дві тисячі метрів. В Україні таких шість: Говерла, Бребенескул, Піп-Іван, Гутин Томнатик, Ребра й Петрос.