Читати книгу - "Ліс втрачених душ, Дмитро Євтушенко"

Зітхнувши, вона перейшла до іншої кімнати. І знову були шафи та тумбочки, але цього разу з книжками. Присвітивши ліхтариком, дівчина побачила книжки з хімії, біології, анатомії. Одна з шаф майже повністю була заставлена книжками з хірургії. Постоявши кілька секунд у роздумах, Катя вирішила для себе, що тут нічого цікавого для себе не знайде.

В наступній кімнаті стояла незрозуміла хімічна установка. Катя такі бачила лише у фільмах. Зазвичай, у фільмах через них проганяли якісь складні хімічні речовини. Чи робили наркотики. Цю установку було набагато цікавіше оглядати, ніж різні записи та папери. Але, що саме робили з її допомогою, Катя могла лише вигадувати.

Вийшовши в коридор, дівчина дивилася на двері останніх кількох кімнат, і зрозуміла, що не хоче туди заходити. Вона і так бачила те, чого не хотіла б бачити. Та й більшість з того, що вона оглядала, просто не могла зрозуміти.

Сама вона багато знала про подорожі і те, як їх влаштовувати, щоб отримати найбільше вражень.

Вона була майже впевнена, що в цьому будинку живе геній, чи справжній псих, який нікуди не подорожує, а лише працює. Тож не хотіла побачити в останній кімнаті залишки тіла чи щось гірше.

Трохи зібравшись з думками, Катя пішла до дверей, звідкіля лилося світло.