Читати книгу - "Третя світова: Битва за Україну"

Плющ: Гарна газета, «Боженар».

Кучма: «Боженар».

Плющ: Ото вони там разом. А потім Ларису Скорик втравили в ці програми, «Боженар», Медведчук, Лариса.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо] вони стояли у вас у приймальні і «Боженар» мені дав сільське подвір’я і на тому сільському подвір’ї план, де [слово нерозбірливо], де пасіка. І така гучна назва була цього проекту, шось «Родина економь», шось таке.

Плющ: Ну вони тоді крепко за цю справу взялися.

Кучма: Я доручення давав [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Але ж [декілька слів нерозбірливо] сказали в інтерв’ю за конституцією, шо він жаліє, шо ті, хто повинен дотримуваться конституції, думають про її зміст. Він там про нас намєкає.

Марчук: Там підборка якась є [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Сьогодні ж короткий день, слухайте, чого ми [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Я ж у вас просив, так ви [декілька слів нерозбірливо; сміється].

Кучма: Треба подумать, чи доцільно, чи не доцільно. Завтра Омельченко хоче виставити на площі Незалежності три проекти із…

Плющ: Це ше макети, макети, які більше набрали.

Кучма: Запрошує подивитись.

Плющ: Ну, треба, від цього вже нікуди не дінетесь, треба вже приймать рішення, йому вже нікуди тягнуть.

Кучма: Це зрозуміло.

Плющ: Тоді ж домовлялись, ви ж тоді їм дали добро, шо [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А поперек де це?

Кучма: На воді.

Плющ: Тепер я знаю, шо все рівно я [слово нерозбірливо; голосно сміються]. Мені казали, шо в «Царському селі», то вже таке придумають, шо свиню в сахарі запікать, в сиропі.

[Деякий час говорять на тему кухні, голосно сміються.]

Литвин: Я вчора подивився, це вже повтор був [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Ой, не трогай, а то я не сплю через нього.

Кучма: А я кусочок подивився, знаєте, співачку оперну, як її.

Литвин: Мірошниченко.

Кучма: Мірошниченко і вона там…

Плющ: А він її все достає, з ким ти і як ти.

[Деякий час обговорюють телебачення і телепередачі, згадують Пустовойтенка, голосно сміються.]

Плющ: А ця газета, вони вже то вже переборщають, оця «Україна і світ», так нема газети, шоб вони оце СДП [о] етого. І вже пішли в таку, а НДП. Я вже відверто Валерію Павловичу сказав, шо не можна, шоб в одній газеті три портрети було.

Литвин: Це колись на нього [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А це по три. Це ще в нас журнал Азарова.

Марчук: Це ше Ткаченко ввів традицію в «Голосі України».

Плющ: Я сьогодні ругався з своїми, ругався, сказав: «Уже дайте…»

Кучма: А із-за чого не змінити Правденка.

Плющ: Ну, він же там обраний, він же не числиться головним редактором.

Кучма: Так тоді він не може бути органом Верховної Ради і перестаньте його фінансувати.

Литвин: Він не має права тоді бути народним депутатом.

Кучма: Канєчно.

Плющ: Так він оце каже: «Я не редактор».

Кучма: А як не редактор.

Плющ: Там є редактор офіційно є всі [слово нерозбірливо]. Він вроді як на громадських, шеф там як.

Литвин: Почесний.

Плющ: Почесний редактор, шеф-редактор.

Кучма: Припиніть фінансування і на цьму крапка.

Плющ: Ну, оце ж думали, шо чоловік одумається. Пам’ятаєте, як я його [слово нерозбірливо] разом після бюджета і так далі. І тоді ж йому чуть-чуть открили двері. Я дивлюся, шо зараз ми всі поприкращаєм, так усі Омельченко собирає, у нього грошики є. У його вже газет п’ять. І вже…

Литвин: «Столиця», «Хрещатик», «Київський вісник», «Вечірній Київ».

Плющ: Да, ще якась уже є, ще якась.

Ющенко: [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: Його, його, уже полностью його. Був Карпенко на самому початку, я інформував Леоніда Даниловича, з пропозицією розкручувати газету, я його відправив.

Кучма: Ну, газета, в якій з запахом антисемітизму взагалі не може буть. На нас же світ дивиться, особливо американці, вони до цього більше ніж зарази. Тим більше він повів нахабно.

Литвин: Всі офшорні ці зони, додатково там же ж в «Столиці» ці [слово нерозбірливо], а це якшо підтвердять, там взагалі треба від нього подалі держаться. Інформація ж була. Де ці капітали утверджуються, там [декілька слів нерозбірливо].

Плющ: А в них же, в них же [декілька слів нерозбірливо] просто. І так [декілька слів нерозбірливо], шоб цікавився туди. Ну, шо в них конкуренція, я оце дивився, я також, я возмущався цім, допустім, «Бульваром», але ж і конкуренція ж, нічого не витіснить їх. Ну, як можна їх закрить, заборонить, тільки конкуренція, а в нас конкуренція шось… нічого не получається. Нічого не получається і всьо.

Кучма: У нас ше нема конкуренції на цьому ринку. На цьому ринку є, в обшім-то, реальні гроші, які бореться один з одним, ше із владою.

Марчук: Там вони все взяли такий, принижений рівень на рівні люмпен с етім жаргоном.

Кучма: Он «Свободу» випускає цей Ляшко. Ну, його ж фінансують, то один, то другий, то один підбирає його, то…

Плющ: А він із служби вродє, я…

Кучма: Хто?

Плющ: Ляшко.

Кучма: Да нє.

Плющ: Ну, якась політічна газета його вродє мала до цього відношення.

Кучма: Це він з «Політики» був, він потім ту закрив «Політику» і організував «Свободу».

Плющ: А-а-а! Так це все нове.

Кучма: Да. Но почерк той же. А з цим самим, із службою він звязаний те, шо на нього є всі матеріали, в том числі записи, чим він займається, так сказать. Ну, там…

Марчук: Ну, це такий авантюрист по складу характеру.

Плющ: В нього хтось [декілька слів нерозбірливо].

Марчук: По ньому була кримінальна справа в свій час по лінії МВД.

Кучма: [кричить] Да я його випустив, йолкі-палкі! Знав би, не випустив ніколи! А шо там [слово нерозбірливо] на мене шпарить, блядь, в кожній газеті, блядь. Я їх ніколи не читаю, а сьогодні припьор етот самий. Я говорю: «Чьо ти мені приніс сьогодня?»

Плющ: Я ото один раз колись Володимир Михайлович розказував, то я взяв ту газету прочитав. Ото як перехват вродє був, вони тут ловили. Ото тоді і більш не бачив.

Кучма: Ну й, то ж… То вірні речі написані були, а сьогодні ж у багатьох етіх самих структур єсть тепер [декілька слів нерозбірливо]. Говорити сьогодні по простому телефону це так…

Марчук: Це тому, шо на Бесарабці в мегафон [декілька слів нерозбірливо].

Кучма: Все записують, а потім, так сказать, перекручують.

Марчук: Камери купляють, сразу [декілька слів нерозбірливо].