Читати книгу - "Стів Джобс"

- Чи Disney задоволена Ріхаг?

Катценберґ із повною впевненістю відповів, що так. Тоді Джобс запитав:

- Чи вважаєте ви, що ми в Р/хаг задоволені Disney!

Катценберґ відповів, що, на його думку, задоволені.

- Ні, ми незадоволені, — сказав Джобс. - Ми хочемо зробити з вами фільм. От тоді ми будемо задоволені.

Катценберґ виявив бажання спробувати. Він захоплювався ані-мованими короткометражками Джона Ласетера й безуспішно намагався заманити його назад у Disney. Тож Катценберґ запросив піксарівську команду, щоби обговорити партнерську роботу над фільмом. Коли Кетмул, Джобс і Ласетер розташувалися за великим столом, Катценберґ заговорив начистоту:

— Джоне, оскільки ти не хочеш повернутися й працювати на мене, — сказав він, дивлячись на Ласетера, — я піду таким шляхом.

Так само, як Disney мала багато спільних рис із Ріхаг, чимало спільного було й між Катценберґом і Джобсом. Обоє вміли бути чарівними, коли хотіли, і агресивними (чи навіть гірше), коли це відповідало їхньому настрою чи інтересам. Елві Рей Сміт, який саме збирався покинути Ріхаг, був присутнім на тій зустрічі.

— Мене вразило те, наскільки Катценберґ і Джобс схожі, - пригадує він. — Тирани з неймовірним даром базікати.

Катценберґ чудово знав про це.

— Усі думають, піо я тиран, — сказав він піксарівському колективу. - Я і є тираном. Але я зазвичай правий.

Легко можна собі уявити, що Джобс каже те саме.

На перемовини між двома чоловіками з однаковою пристрастю, які дуже пасували одне одному, пішли місяці. Катценберґ наполягав, щоби Disney отримала права на запатентовані технології для створення анімації у ЗВ-форматі, які належали компанії Ріхаг. Джобс відмовлявся робити це і, зрештою, переміг у даному питанні. У Джобса також була власна вимога: РЬсаг матиме часткове право на володіння фільмом і його героями, а також змогу контролювати права на відео та можливі його продовження.

— Якщо ти хочеш цього, — сказав Катценберґ, — то ми можемо просто припинити цю розмову, і ти підеш.

Джобс залишився, поступившись у цьому питанні.

Погляд Ласетера був прикутим до того, як два міцні й «туго закручені» директори роблять випади й парирують.

— Я просто був у захоплені, спостерігаючи за тим, як Стів і Джефрі це робили, — пригадував він. — То було наче матч із фехтування. Вони обидва були майстрами своєї справи.

Але Катценберґ прийшов на матч із шаблею, а Джобс - усього лише з рапірою. Р/хаг перебував на межі банкрутства й потребував ухвалення угоди з Disney значно більше, ніж Disney потребувала угоди з Ріхаг. Крім того, Disney могла собі дозволити профінансувати всю справу, а Ріхаг— ні. Результатом того став договір, укладений у травні 1991 року, відповідно до якого Disney цілковито володітиме правами на картину та її героїв, контролюватиме творчий процес і заплатить Ріхаг близько 12,5% доходів від продажу квитків. За Disney залишаються право (але не зобов’язання) випустити два наступних мультфільми компанії Ріхаг і право створити (із чи без Ріхаг) продовження, використовуючи героїв мультфільму. могла також знищити фільм у будь-який момент, заплативши лише незначний штраф.

Ідея, яку запропонував Джон Ласетер, називалася «Історія іграшок». Вона виникла з вірування — яке Джон розділяв разом зі Сті-

BOM — у те, що предмети мають певну сутність, мету, заради якої вони створювалися. Якби об’єкти могли відчувати, то ці почуття базувалися би на їхньому бажанні зреалізувати власну сутність. Наприклад, мета склянки - тримати в собі воду; якби в неї були почуття, то вона була би щасливою у наповненому стані й нещасною, коли порожня. Сутність комп’ютерного екрану - служити засобом зв’язку з людською істотою. Сутність одноколісного велосипеду — щоби на ньому їздили в цирку. Мета іграшок полягає в тому, щоби з ними бавилися діти, і їхнім екзистенційним страхом є те, що їх можуть викинути чи відставити вбік заради нових іграшок. Тож приятельський фільм (від англ. buddy movie — піджанр художнього фільму, у якому центральне місце займає дружба між двома героями чоловічого роду. — Прим, пер.), у якому би стара іграшка об’єдналася з блискучою новою, уже містив би в собі драму, особливо коли дії розгорталися б навколо іграшок у той час, коли дитини коло них немає. Перший опис починався так: «У кожного в дитинстві був травматичний досвід, коли ви губили якусь іграшку. Наша історія показує, що відчуває іграшка, коли вона втрачає й намагається знову завоювати те єдине, що важить для неї найбільше: щоби діти нею бавилися. Це причина, з якої всі іграшки існують. Це - емоційна основа їхнього існування».

Два головних герої пройшли через багато змін і покрашень, поки не стали Базом Рятівником і Вуді. Кожних декілька тижнів Ласетер і його команда складали докупи свою останню розкадровку чи відзнятий матеріал, щоби показати її у Disney. Під час ранніх кінопроб Ріхаг хизувалася своєю дивовргжною технологією, яка виявлялася, наприклад, у таких деталях: у сцені, де Вуді крутиться на вершечку комода, світло стр^тменить через венеційські жалюзі, які відкидають тіні на його сорочку в клітинку — ефект, який практично неможливо було би відтворити від руки. Проте вразити Disney сюжетом було набагато складніше. На кожній презентації, яку проводила Ріхаг, Катценберґ багато чого перекреслював, гаркаючи і розкидаючись своїми деталізованими зауваженнями та коментарями. А зграя посіпак із нотатниками завжди наглядала за тим, щоби кожна пропозиція і примха Катценберґа була врахована.

Головна ідея Катценберґа полягала в тому, щоби додати зухвалості двом головним героям. Це може бути мультфільм, який називається «Історія іграшок», але не варто розраховувати лише на дитячу аудиторію.

- Спершу там не було ніякої драми, ніякої справжньої історії, ніякого конфлікту, - пригадував Катценберґ.

Він порадив Ласетеру переглянути декілька класичних приятельських фільмів штибу «Ті, що не схилили голови» {The Defiant

Ones), «48 годин» {48 Hours), у яких два героя з різним ставленням до життя потрапляють в ситуацію, де їм потрібно діяти разом і налагоджувати зв’язок. На додачу він продовжував просувати думку, що в мультфільмі має бути те, що чоловік називав «ребром», — це означало, що герой Вуді мав би бути більш заздрісним, злим і воювати проти База, нового непроханого гостя в коробці з іграшками.

- Це світ, у якому