Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

310
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 224
Перейти на сторінку:
Хто любить, прокидається в темнотах, Щоку — до зір у шибці, світла потах, А там на річці щогли, як примари. Чернець, вагітна в натовпі, гітари Побренькують, ряхтить червоний одяг, Каштани в'януть п'янко в прозолоттях, Верхи сумних церков пливуть, мов хмари. Дух зла з поблідлих масок прозирає. Прокажені — вони гниють ночами — Читають слід загубленої зграї. І гусне темрява над островами, І в парку сестри бачаться з братами, — Студена дрож від погляду проймає. Готфрід Келлер
ВИДИМІСТЬ І ДІЙСНІСТЬ 1 Сяйного полудня заснув я в тіні Старих ялин на гребені гори; Мені приснились видива жури, Надій і поривань руїни тлінні. Я розбудився десь надвечори — На землю впали кольори кармінні, Палали крижані верхи в промінні, Кущі та скелі грали, мов костри. Я став чекати сонця нетерпляче, Бо те палання видалось мені Загравою ранковою… Одначе Тьма насувалась, гори кам'яні В смерть поринали. Давнє щось, боляще, Озвалось в серці на самому дні. 2 Так помилявся я не раз. Година, А то й епоха, кидали в обман. Назовні все кипить, мов океан, Та при основі — тиша й холодина. Ви зустрічали новий рік? Талан Будущини хвалили, пивши вина? А він приходив, як вчорашня днина, Наносив рани біля давніх ран. Та я ніколи не втрачав надії, Хоч наступала мрява зусібіч, Хоч спав чи, може, й не склеплялись вії. Таж зійде сонце над льоди сторіч, І, хоч яка сьогодні глупа ніч, Глянь, поміж хмар вже небо рожевіє! З НОРВЕЗЬКОЇ
Генрік Ібсен
З циклу «В КАРТИННІЙ ГАЛЕРЕЇ» 1 Гидотний чорний ельф живе в мені. Він звідує мене в лиху годину або коли в натхненному вогні на хвилях рим і мрій високих лину. — Це я, — він каже, — чуєш ти чи ні? — і тонший голос той за павутину, — я — в похороннім дзвоні, я — в труні схололу обціловую людину… Хіба ще не збагнув ти, — шепче він, — . що беззмістовна вся твоя дорога, що віру загубив ти в світ і в Бога, що духом ти подібний до руїн, що ціль твоя — не зірка, а проміння загаслої зорі, що й сам ти — тління?
1 ... 103 104 105 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"