Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

Намагаючись дихати рівно, я похитнулася.

- Все добре, любове моя, все буде добре, - тихо шепоче мені у вухо Тім. - Він не народиться альфою альф.

- Ти не можеш цього знати, - кидаю я, блідніючи.

- Пам'ятаєш, що іноді достатньо лише вірити? - піднімаючи мене за підборіддя, заглядає мені в очі. - У нас все буде пре-чу-до-во. Немає нічого такого, з чим би ми не впоралися. Ах ти ж, ти що ж чоловікові своєму всемогутньому не довіряєш? - йому не обов'язково застосовувати свій дар, йому досить ось так посміхатися. - Всі готові. Зграя в передчутті. Жінки спорудили частування, цілі гори смакоти , хлопці підженуть музику, для всіх дітей припасені коробки з солодощами. Сьогодні особливий день. Якщо хочеш, ми поки нікому не будемо говорити про майбутнє поповнення.

- Дай спочатку мені самій звикнути і до тями прийти. Повідомимо  потім. ... Ти точно впевнений?

- Точно. Серцебиття ще немає, але я його чую. З глузду з'їхати, так?!

- Може, ми й з'їхали? Так, добре, - переводжу дихання, повертаючи собі твердість думки та адекватність альфи. Ага, можна подумати, я вже й забула, як повинні виглядати адекватні альфи. - Все по черзі. Давай закінчимо ритуал поки я з тобою тут остаточно не здуріла. А ще тобі тепер не можна мене засмучувати. Так що будь слухняним, не знаю як у тебе це вийде, але ти вже постарайся. ... Тіме, - мені раптом захотілося вчепитися в нього, що я і зробила, майже повиснувши на ньому. - Я дуже-дуже кохаю тебе. Мене переповнює ця одержимість і чесно кажучи лякає. ... Напевно, це повний місяць так діє.

- Угу, припливи, відливи, любов, не інакше як місяць винен, - сміється він. - Чудна, мила, неймовірна моя крихітко. Ось я на місяць не нарікаю, просто тебе люблю. А з іншого боку, як можна мене не любити?! Ось коли тобі захочеться понюхати смажених каменів або зжерти яловичий язик з малиновим джемом, це вже я буду винен. Так? Заспокойся. Я поруч. Ти вдома. На носі свято. Продовжувати? У тебе такий офігенно розумний і красивий чоловік. Велика сильна зграя. Надійна фортеця. Я можу продовжувати нескінченно, зупини мене, коли набридне.

- Досить, мені полегшало, - розгортаю плечі, гордо підкидаю голову і шукаю очима тих, з ким ще не зрослася моя суть ватажка.

Я запам'ятовую обличчя і імена кожного з них, для альфи це не важко, ритуал прийняття пов'язує нас особливим чином і пояснення лежить в нашій містичній природі. Вульфен одинак слабкий, як за мірками перевертнів, а ось зграя робить нас сильнішими. Альфа з'єднує зграю воєдино, замикає коло, і тоді завдяки зв'язку сила циркулює по цьому живому організму, повідомляючи відчуттями, свого роду комунікацією. Члени зграї можуть чути уявні заклики один одного на відстані, і при необхідності прийти на допомогу. Члени зграї стають спритнішими і витривалішими, швидшими і якщо доведеться безпощадними. Ось чому так важливий альфа ватажок у великій зграї.

Протягом усього ритуалу відчуваю погляд Тіма, який невідступно слідує  за мною хвостом, хоча він і намагається робити вигляд, що чимось зайнятий.

Вже накрили столи, підключили апаратуру, додали освітлення. З подивом помічаю, що вульфени причепурилися, особливо Томас, такий шикарний костюм, показую йому піднятий вгору великий палець і посміхаюся, мовляв «хлопець вищий клас».

- Нікі, - несподівано бере мене під руку Мей. - Підемо, потрібно заглянути до вашої кімнати.

Їй богу, якась святкова змова, не надто я люблю сюрпризи, від незнання я сильно нервую. Чую, що нічого поганого ці милі дівчата, що супроводжують мене, не приготували, але все ж кусаю губи, намагаючись вловити хоч якийсь натяк.

БІЛА СУКНЯ! ... Цього моя фантазія ну ніяк не могла намалювати і припустити, що перевертні запропонують провести весільний обряд за людськими стандартами! Нонсенс якийсь! Без Тіма явно не обійшлося, все, що пов'язано з нонсенсом - це до нього. Стою, блимаючи очима, не наважуючись помацати цю красу. І фата є! Я точно не сплю?

- Ми допоможемо тобі швиденько одягнутися, - скориставшись моїм острахом, «подружки нареченої» взялися спритно стягувати з мене одяг і пакувати мене у весільне вбрання. - Потрібно поквапитися. Декому не терпиться. Томас написав промову на швидку руку і тепер нервує. Але у нього є офіційне свідоцтво громадського судді. Ось, Тім наполіг на букеті, кинеш жартома, - мені в руки сунули квіти. - Що ти мовчиш, Нікі? Ти незадоволена? - посмішки миттю сповзли з їхніх облич як по команді.

- Все нормально. Просто не втомлююся дивуватися, - посміхаюся я. – Я ж бо розраховувала нарешті поїсти і потанцювати зі своїм чоловіком, а тут черговий грандіозний задум.

- Наш Тім такий, з ним не занудьгуєш. Але він любить тебе , - вимовляє Мей, поправляючи на мені фату. - І якби ти не була нашою альфою, ми б зненавиділи тебе за те, що ти стала його єдиною.

Вочевидь, це мені доведеться просто прийняти - що головним тут завжди буде Тім. Ну і гаразд, зате я знаю, що для цієї зірки - я всесвіт, в якому він обертається . ... Події закрутилися так стрімко. Матінка  рідна, невже я вийшла заміж ?! А ще ...

От же ж дідько, спускаючись і підтримуючи поділ сукні, я з якогось переляку хвилююся і тремчу трепетом невинної діви! Він знав, що людський варіант мені сподобається більше. Заграла музика.

На секунду застигаю, переводжу дихання і входжу до зали. Вся зграя тут, по келихах вже розливають шампанське. Гомін, посмішки, радість. Між столами широкий прохід, а в кінці прикрашена арка, поруч з якою мене чекає Тім.