Читати книгу - "Стів Джобс"

Джобс вирішив, що вихід «Історії іграшок» того листопада стане хорошою нагодою, щоби зробити Р/хаг відкритим акціонерним товариством. Однак навіть ті банкіри, які зазвичай з готовністю інвестували, вважали цей проект підозрілим і казали, що нічого путнього з нього не може вийти. Протягом п’яти років PiXflr нестримно втрачала гроші. Але Джобс був налаштований рішуче.

- Я хвилювався і доводив, що ми маємо дочекатися виходу нашого другого фільму, — пригадував Ласетер. — Стів не послухав мене й сказав, що нам потрібна була готівка для того, щоби зібрати гроші на свої фільми й переукласти угоду з Disney.

До нескінченності!

У листопаді 1995 року відбулися дві прем’єри «Історії іграшок». Disney організувала одну в ЕІ Capitan, величному старому театрі в Лос-Анджелесі, й збудувала іграшковий будиночок, у якому виступали герої мультфільму, коло нього. Ріхаг отримала жменю квитків, проте і сам вечір, і список запрошених зіркових гостей були продумані Disney, Джобс навіть не пішов туди. Натомість, наступного вечора він орендував Regency, схожий театр у Сан-Франциско, і провів свою власну прем’єру. Замість Тома Генкса і Стіва Мартіна були запрошені знаменитості Силіконової Долини, такі як Ларі Елісон і Енді Ґроув. Це було однозначно власним шоу Джобса; він, а не Ласетер, вийшов на сцену, щоби представити мультфільм.

Дуель прем’єр вивела на передній план наболіле питання: чиїм мультиком була «Історія іфашок» - Disney чж Ріхаг? Чи то Ріхаг була просто анімаційним підрядником, який допомагав Disney створювати мультфільми? Чи то студія Disney була звичайним дистрибутором і маркетологом, який допомагала Ріхаг представити його продукт? Відповідь знаходилася десь посередині. Питанім полягало в тому, чи могли великі еґо - в основному ті, що належали Майклу Айзнеру і Стіву Джобсу, - пристосуватися до такого партнерства.

Ставки піднялися, коли «Історія іграшок» досягла фінансового успіху й отримала похвалу від критиків. Мультфільм «відбив» затрачені на нього кошти вже за перші вихідні: касовий збір із першого відкриття в самих лише Сполучених Штатах становив ЗО мільйонів доларів. «Історія» стала найприбутковішим фільмом року, переміг-ши навіть «Бетмена назавжди» і «Аполлон 13» і зібравпш 192 миіьйо-ни доларів виручки в США і 362 мільйони загалом по всьому світі. Як зазначається на сайті, на якому публікуються кінорецензії. Rotten Tomatoes, 100% із 73 опитаних критиків висловили позитивний відгук. Ричард Корліс із часопису Time назвав мультик «найбільш винахідливою комедією року», Девід Енсен із NewsWeekoтoлocaв його «дивовижею», а Джанет Маслін із New York Times рекомендувала його до перегляду дітям і дорослим як «витвір неймовірної кмітливості у найкращих дворівневих диснеївських традиціях».

Єдине, що неприємно зачепило Джобса, — що такі оглядачі, як Маслін, написали про «диснеївські традиції», а не про виникнення Ріхаг. Прочитавщи її рецензію, він вирішив, що мусить піти в наступ, щоби підвищити рейтинг своєї компанії. Коли він із Ла-сетером пішов на телешоу до Чарлі Роуз, Джобс наголошував, що «Історія іграшок» була піксарівським мультфільмом, і навіть намагався наголосити на історичному моменті народження нової студії.

— З того часу, як вийшла «Білосніжка», кожна велика студія намагалася ввійти в анімаційний бізнес, але донині Disney була єдиною студією, яка випускала мультфільми, котрі би ставали блок-бастерами, — сказав він Роуз. — Ріхаг стала другою студією, якій удалося зробити це.

Джобс показав Disney просто як дистрибутора піксарівського фільму.

— Він постійно повторював; «Ми і Ріхаг — ото справжня потуга, а ви і Disney — лайно», — пригадував Майкл Айзнер. - Але саме ми зробили все для того, щоби з «Історії іграшок» вийшло щось притомне. Ми допомагали сформувати фільм і скликали всі наші вівділи — від маркетологів, які досліджують споживацький ринок, до працівників телеканалу Disney Channel, щоби зробити цей мультфільм хітом.

Джобс дійшов висновку, що фундаментальне питання — чий то мультфільм? — краще вирішувати через укладання контракту, ніж за допомогою словесної війни.

— Після успіху «Історії іграшок», — сказав він, — я усвідомив, що нам час нарізати нову угоду з компанією Disney, якщо ми збиралися створити студію, а не залишатися підрядниками по найму.

Але для того, щоби стояти нарівні з Disney, Ptxar мала прийти зі своїми грішми. А для цього потрібно було провести успішну первинну публічну пропозицію і перетворити фірму на ВАТ.

Первинна публічна пропозиція була оголошена рівно через тиждень після виходу «Історії іграшок». Джобс побився об заклад, що цей мультфільм стане успішним, і його ризиковане парі таки виплатилося — та ще й як. Як це було з перетворенням Apple на ВАТ, святкування мало за планом проводитися в офісі провідного синдикату, що виступав гарантом, у Сан-Франциско о сьомій ранку, коли акції виходили на продаж. Початковий план полягав у тому, щоби продавати перші акції за ціною близько 14 доларів за одиницю, щоб їх точно хтось купував. Джобс наполягав на тому, щоби поставити ціну в 22 долари, що дало би компанії більше грошей у випадку, якщо пропозиція виявиться успішною. Проте результати перевищили навіть його найсміливіші мрії. Компанія обігнала Netscape і стала найуспішнішою первинною публічною пропозиці-

ЄЮ року. За перших півгодини ціна акцій виросла до 45 доларів, і торги були відкладені, тому що було занадто багато ордерів на покупку. Затим ціна піднялася навіть вище - до 49 доларів, а потім, до кінця дня, встановилася на 39.

Раніше того ж року Джобс сподівався знайти покупця на Ріхаг, що дало би йому можливість принаймні повернути ті 50 мільйонів доларів, які він уклав у компанію. До кінця дня ті акції, які він утримав для себе - 80%, - вартували аж у двадцять разів більше й становили неймовірних 1,2 мільярда доларів. Це було приблизно в п’ять разів більше, ніж те, що він заробив, коли компанія Apple перетворилася на ВАТ у 1980 році. Але Джобс сказав Джону Маркофу із New York Times, що гроші для нього мало що значили.

- Я не планую купити собі яхту в майбутньому, - сказав він. - Я ніколи не робив цього заради грошей.

Успішна первинна публічна пропозиція означала, що Ріхаг більше не має залежати від Disney у питаннях фінансування своїх фільмів. Це було саме тим важелем управління, про який мріяв Джобс.

- Оскільки ми тепер самі були здатні фінансувати половину вартості своїх фільмів, я міг вимагати половину прибутків, — розповідав він.