Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

310
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 105 106 107 ... 224
Перейти на сторінку:
Улав Г. Гауге
КОРЕЯ Біч-о-біч. Друг і ворог. Сизі трави між ребрами ростуть. На зброї — ржа. І все це покриває, мов олжа, липке багно і листя кучеряве. Ти збайдужів. Тобі не треба слави. Тобі однаково, де та межа, де той кордон, подібний до вужа, що край один розбив на дві держави. Он кістяки з корейської землі в диму, неначе привиди в імлі, край столу, де ідуть переговори… Мерці беззахисні. Вони мовчать. А вирок твій підписано, й печать Стоїть на нім. Ти — сміття, а не горе! ЛЮДИНА МОЖЕ БІЛЬШЕ, НІЖ ГАДАЄ Людина має можність і в негоду зробити щось. Втягнись лише в танок турбот щоденних. Ось я овечок шукаю цілий день кущами глоду. У горах — сніг. А небо сіє воду. Я падаю в баюру що не крок. Он там вони сховалися, в ярок, та я — до них, вони ж од мене — ходу! Деруся вгору, бігаю, мов пес. І, врешті, заганяю до кошари добро своє. Мій темний смуток щез. Хай там біснуються осінні хмари, я рад, бо за дверима вже вони — три ярки і чотири барани. ЩЕ НІ Заплющую свій зір і сплю до рана. Коли прокинусь, буде ясно. Ніч тим часом порядкує, наче п'яна, та світ переробити їй невміч. Чорнющий ангел знає смерті суть — жахливі одкриває глибонечі. О, я щасливий, як відомі речі у власних формах рано постають. Та знову ніч пожерти все готова! Знов — темінь, страх. Пора спочинку-сну. Чи працю кожен кине неодмінно? Ще ні! Он там займає борозну орач. Його кохана йде по дрова. Косар з гори в пластах стягає сіно. З ПОЛЬСЬКОЇ
Миколай Семп-Шажинський
ПРО НЕТРИВАЛІСТЬ І НЕПЕВНІСТЬ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ НА СВІТІ Агей, немов летючі оболоки, Години мчать, їх мов титан жене. А хтива смерть висліджує мене, Вона за мною ставить хижі кроки. А я, чим далі входжу в старші роки, Тим краще бачу темне і сумне Своє життя, согрішшя не одне, Й ганьблю своєї молодості скоки. О сило розкоші юнацьких літ, Була ти гарна, та чинила шкоду, — І через тебе ми губили слід До щастя, що зоветься Богом! Зроду Щасливий той, хто знав заздалегідь,
1 ... 105 106 107 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"