Читати книгу - "Quid est Veritas?"

Ґема — самоцвіт, дорогий камінь.

Фамілія — всі гуртом невільники, що належали одному панові.

Історична особа та історичний факт.

З доносів Ірода. Історичні факти.

З доносів Ірода. Історичні факти.

Елевзинські містерії були присвячені богові Діонісові.

Лари — староримські «хатні боги» кожної родини.

Усі ці дрібні деталі звичаїв, країни, назв взяті мною з оповідань та записок, що залишилися по моєму дядькові, дон Євгенієві, священикові, який пішки пройшов сам усі місця, по яких ходив Христос. Записував він і такі дрібнички, як назви олеандрів і тубільців. Бо в Європі звуть «єрихонською трояндою» цілком іншу рослину, рід якогось «безсмертника-сухоцвіту», що без води й вогкості ніби завмирає, а покладений до води розгортається в виді якоїсь квітки, троянди. Дядькові було легко добути ці деталі, бо він володів цілком вільно кількома діалектами арабської мови, ще й мовою гебрайською. Часто його мали в тих країнах за дервіша.

Рома — покровителька міста Рима, богиня.

Це робили часами римські вояки із співчуття, щоб скоротити муки розп’ятих.

Південний, або так званий «іспанський жасмин» не має нічого спільного з тим, що звичайно називають «жасмином» у середній Європі й що власне належить до роду «saxifraga». Південний, чи іспанський жасмин (з арабського «ясемін») — це оздобний кущ з темними дрібними листочками та дрібними квіточками, немов із воску зробленими, похожими на хрестики (чотири пелюстки); мають п’янкий, дуже міцний аромат, особливо вночі.

Дорога, якою провадить Йосиф Понтія і Прокулу з проходами, ущелинами, водоспадами тощо — не фантазія авторки. Правда, бачила вона ці переходи не в Палестині, але ходила сама такими стежечками в Андалузії, в горах, відвідуючи своїх численних там приятелів — гітанів (циганів), які в Іспанії звичайно живуть осіло, та вибирають собі недоступні, але гарні мальовничі місцевості (переважно колишні мавританські фортеці, палаци, давно вже на три четвертини зруйновані), з яких не виплутаєшся сам, коли ніхто тебе не веде. Авторку ці цигани дуже любили. Казали про неї: «Наша дівчина, хоч і не з нас! Бо як ми, скрізь «чужа» і скрізь «своя» буде. А ніде ні дому, ні родини не матиме!» Це циганське окреслення, чи «пророкування», дійсно збулося… аж надто правдиво!

Ці описи частково взяті із славнозвісного скарбу, знайденого 1921 р. в Баальбеку, т. зв. «Баальбекський флакон», частково з циганських оповідань про скарби, які нагромадила — на жаль, невідомо, де! — циганка Марія Паділла.

Ґея арозімос — так стародавні греки називали однаково: землю і наречену. В іншій мові не знаю такого слова, щоб ним одним можна було висловити ці два поняття: «земля» і «наречена».

Історично.

Deversario, insula — вілла, оселя.

Magistratum — урядовець.

Magistratum gerere — виконувати уряд.

Залізний тризуб на високім держалні був здавен-давна знаком водного та пастушого права. Тому зображали морського бога Посейдона (у греків) і Нептуна (у римлян) із тризубом у руці. А на півдні Іспанії та півдні Франції ще й досі пастухи биків, guardian і, мають такі тризуби, що ними штовхають неслухняних тварин, а не раз мусять боронитися від них. Бо ці випасені на волі бики дуже небезпечні й дикі. Авторка трохи про це знає, бо в дитинстві проводила весну, літо й іноді частину осені в Сан-Лукар, маєтку тітки. Там були такі пасовиська Й бики, призначені до «боїв биків».

Трамонтана — холодний вітер з-поза гір. Бора — північно-східний, сильний і прудкий вітер.

Іспанський вираз, що означає: «шалено закоханий».

Каламус, або каламос — зроблене з сухої очеретини перо, яким писали.

Цю «гру у Психе»