Читати книгу - "Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933"

84

«Текст разговора по прямому проводу представителя С.Н.К. И. Сталина с представ. Ц.К.У.С.Д.Р. П. Поршем и областной орг. Р.С.-Д.Р.П.(б) Бакинским 30 (17) ноября» / 1917 год на Киевщине: хроника событий / сост.: А. Иргизов и др.; под ред. В. Манилова. Киев : Гос. изд-во Украины, 1928. С. 532.

85

Лапчинський, Г. З перших днів Всеукраїнської радянської влади. Літопис революції. 1927. № 5–6. С. 56.

86

Radkey, Oliver H. The Election to the Russian Constituent Assembly of 1917. Cambridge, Mass., 1950. Pp. 29 ff; Nakai, Kazuo. The Election to the Ukrainian Constituent Assembly. (Unpublished paper. Harvard Ukrainian Research Institute, 1981); Borys. The Sovietization of Ukraine. P. 170.

87

Хоча більшовики і стверджували, що сильніша підтримка меншовизму в Україні пояснювалася більшою недолугістю місцевих робітників, Ісаак Мазепа заявляв, що саме Україна мала більшу частку «окультуреніших» робітників, які працювали на невеличких підприємствах і яких більше приваблював «європейський» меншовизм, ніж новонабрані й менше освічені робітники великих заводів, що були основним електоратом «азійського» більшовизму в самій Росії. Див.: Мазепа, І. Большевизм і окупація України. Львів ; Київ : Знаття то сила, 1922. С. 28–37. Із доводами Мазепи можна погоджуватися або ні, але всі попередні джерела сходяться на тому, що меншовизм був відносно сильнішим в Україні.

88

Borys. The Sovietization of Ukraine. P. 143.

89

Там само. C. 145; Шрейбер, C. K протоколам первого всеукраинского совещания большевиков (областного с’езда б-ков). Летопись реолюции. 1926. № 5. С. 56., Протоколы областного с’езда большевиков (первое всеукраинское совещание 1917 г. Летопись революции. 1926. № 5. С. 76. (Щодо назви партійної організації, то Бош, хоча й була проти перейменування, аргументу про шовінізм не вживала. Але ця теза пролунала з вуст іншого доповідача. У цитованому тексті на С. 56, укладач документів переказує слова Бош так (це його тлумачення, а не цитата з Бош): «лозунгом «право нации на самоопределение» мы толкаем массы в об’ятия шовинистической буржуазии». У протоколі найближче до сказаного такий вислів Євгенії Бош, на С. 76: «Отвечая на национальный вопрос «правом наций на самоопределение», мы толкаем пролетариат в об’ятия империалистической буржуазии». — у дужках прим. наук. ред.)

90

Там само. С. 74.

91

Насправді Шахрай говорив не про політичне відокремлення від Росії, а про перетворення Росії на федеративну республіку і про потребу утворення у зв’язку із цим крайової організації — РСДРП(б) в Україні: «Но об’явление федеративной республики на Украине вносит иной характер в организацию партии здесь. Всероссийский ДК избирается всероссийским с’ездом партии, но каждая федеративная ячейка должна избирать свой центр, и нам здесь на Украине надо избрать краевой центральный орган. Принцип нашей организации не национальный, а территориальный. Назвать партию следует „РСДРП большевиков на Украине“». — Прим. наук. ред.

92

Мова про Леоніда П'ятакова, брата згадуваного раніше Георгія, який на той час був у Петрограді. — Прим. наук. ред.

93

Там само. С. 79–82. Borys. The Sovietization of Ukraine. Pp. 144–145.

94

Нова назва звучала так: РСДРП (більшовиків) — соціал-демократія України. — Прим. наук. ред.

95

Мазлах, Сергій, Шахрай, Василь. До хвилі. Що діється на Вкраїні і з Україною. Нью-Йорк : Пролог, 1967. С. 236–237.

96

На означення цього з’їзду в той час лунали різні назви. Формально в резолюції використано формулювання «Всеукраїнський з'їзд рад селянських, робітничих та солдатських депутатів», але оскільки Автор дає скорочену назву, а вище ми вже зауважували про рішення перекладати термін «Soviet» для періоду з 1917 по 1919 включно як «совіт», то й назву зібрання вказано як «Всеукраїнський з’їзд совітів». — Прим. наук. ред.

97

У радянському дослідженні відзначаєтся, що в 1917 «не було практично жодного села, у якому не було би селянської Спілки». Хміль, І. В. Трудяще селянство України в боротьбі за владу Рад. Київ : Наук. думка, 1977. С. 138.

98

Селянська Спілка про З'їзд Рад Роб. та Сел. Деп. України. Робітнича газета. 1917. 29 листопада. С. 3.

99

Borys.The Sovietization of Ukraine. Pp. 182–188; 1917 год на Киевщине: хроника событий / сост: А. Иргизов и др., под ред. В. Манилова. Киев: Гос. изд-во Украины, 1928. С. 434–436; Робітнича газета, 1917. 6 грудня. С. 1, 8 грудня. С. 2–3; 9 грудня. С. 2–3; Reshetar. The Ukrainian Revolution. Pp. 93–95; Равич-Черкасский, Моисей. История коммунистической партии (б-ов) Украины. С. 44–46.

100

Reshetar. The Ukrainian Revolution. P. 93.

101

Там само. C. 94.

102

Влітку 1917 Ленін критикував Керенського за недемократичне поводження з Україною, оскільки той не дослухався до її вимог, тому Ленін заявив, що Україна радше відокремиться від «кадетського» уряду, ніж від радянського. Див. у: Ленин, В. И. ПСС. Т. 32. С. 253–254, 341–342, 350–352.

103

Після захоплення більшовиками влади гасло про «право націй на самовизначення» перейшло із розряду партійних до урядових гасел, що й було закріплено в ухваленій 15(2) листопада 1917 року «Декларації прав народів Росії». — Прим. наук. ред.

104

Ленинский сборник. Т. 35. С. 111.

105

Мазепа, І. Україна в огні й бурі революції 1917–1921. Т. 1. Б. м.: Прометей, 1950. С. 44–45.

106

В. И. Ленин про Украину. Киев, 1959. Т. 2. С. 77.

107

15 січня 1918 року (за старим стилем) президія Петроградського совіту наказала підпорядкованим районним совітам мобілізувати 5000 осіб у продовольчі загони-десятки. З них 190 мобілізованих (19 загонів) було відправлено в Україну. Селунская, В. М. Ведущая роль пролетарских центров в установлений власти советов на местах (октябрь 1917 — весна 1918 г.). Вестник Московского университета. 1967. № 5. С. 31.

108

Михайло Муравйов був керівником російських червоногвардійців, які брали Київ, та він був не більшовиком, а лівим есером. — Прим. наук. ред.

109

Садовський, В. Національна політика Совітів на Україні. Варшава, 1937. С. 77.

110

Христюк, Павло.