Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Несподіване весілля, Ксана Рейлі 📚 - Українською

Читати книгу - "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"

3 201
0
04.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Несподіване весілля" автора Ксана Рейлі. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 108 109 110 ... 120
Перейти на сторінку:

— Це не так!

— Це так.

Я похитала головою заперечуючи. Сльози потекли по моїх щоках, а я швидко витерла їх.

— Ти, напевно, хвилюєшся через те, що договору вже нема, — Гордій уважно подивився на мене. — Ми ж обіцяли тобі гроші за те, що ти мала вдавати мою дружину.

— Мені не потрібні ці гроші!

— У мене зараз нема стільки готівки, — продовжив хлопець, ігноруючи мої слова. — Можу запропонувати тобі дещо інше.

— Чому ти не віриш мені? — наполягала я. — Чому не можеш почути мене?

— Що ти хочеш від мене, Поліно? Ти розбила мені серце. Я довіряв тобі! Я... Дідько! Я зізнався тобі у коханні, а ти продала договір! Продала нас! Невже ти весь цей час брехала? Я так сильно вірив тобі, що навіть не помічав цього, — Гордій розчаровано похитав головою. — Навіщо ти спала зі мною? Я надто сильно наполягав? Давив на тебе? Мені здавалося, що ти теж хочеш цього.

— Я хотіла...

— Це був приємний бонус? — спитав він. — Подарунок на прощання?

— Що ти говориш, Гордію? Ти взагалі чуєш себе? Я втомилася пояснювати тобі все.

— Мені не треба твоїх пояснень. Я бачив усе на фотографіях. І на камерах теж. Ти так сильно хотіла грошей та популярності, що вдалася до таких хитрощів?

Він раптом схопив мене за руку так сильно, що я аж відчула біль. Гордій просто-таки потягнув мене з кімнати. Я мало не впала на сходах, але все ж утрималася на ногах. Перед очима все стало розмитим. Сльози хотіли вирватися назовні, але я вперто стримувала їх. Як же боляче! Серце розривалося на малесенькі шматочки. Чому він не вірить мені? Як може сумніватися у тому, що я ніколи б не вчинила так?

Гордій зупинився біля тих металевих дверей у гаражі.

— Розблокуй! — сердито сказав він мені та відпустив мою руку.

Я знала, чому він робить це. Хоче показати, що так сильно довіряв, а я зрадила його. Тільки вся правда була в тому, що я не зраджувала.

— Розблокуй ці кляті двері! — знову повторив він, змушуючи мене здригнутися.

Я підняла свій палець, ввела код і приклала до сканера. Двері розсунулися перед нами. Гордій кивнув головою, щоб я пройшла всередину.

Я зробила декілька кроків вперед. На мені досі був одяг та черевики на високих підборах. Я так і не встигла роздягнутися після того, як повернулася з фотосесії. Тепер уже зроблю це в домі батька. Єдине місце, куди я могла повернутися. Він, мабуть, уже теж знає про наш фіктивний шлюб. Та все ж зараз це хвилювало мене найменше.

— Обирай! — голосно крикнув Гордій та розвів руками.

Його голос віддав неприємним відлунням у цьому приміщенні. Я напружилася та розгублено подивилася на нього.

— Що обирати?

— Автомобіль, — відповів він так, наче це було очевидно. — Кожен з них коштує в рази більше за ту суму, яку ти мала отримати згідно з нашим договором. Як я вже говорив раніше, у мене нема зараз на руках готівки. Я віддаю тобі будь-який автомобіль. Який хочеш? — Гордій підійшов до однієї з автівок. — Ось цей Ford Mustang? Він тобі сподобався минулого разу. А ось цей, — він кивнув на якийсь раритетний автомобіль, — найдорожчий з усіх.

Я не могла повірити, що він справді це каже. Гордій робить усе, аби лише я зникла з його життя якнайшвидше. У моїй голові не вкладалося, що він дійсно думав, що я продала договір та зрадила його заради грошей. Це було боляче... Здається, щойно моє серце нещадно розбили, а на його місці з’явився камінь. Я гордо підняла голову, бо розуміла, що це вже точно кінець. Він не почує мене, а мені не хочеться більше виправдовуватися.

— Я можу обрати будь-який? — спитала холодно.

Гордій кивнув головою. Я випрямила спину та гордо попрямувала вперед, розглядаючи автомобілі. Мені хотілося зробити йому боляче ще більше. Хотілося, щоб з його серця не залишилося нічого. Злість та образа замінили усі хороші почуття до цього хлопця. Я відчувала ненависть до нього. Таку сильну, що хотіла відповісти йому тим самим.

— Хочу ось цей! — сказала я та показала пальцем на «мерс» його батька.

Гордій подивився на мене так, наче я щойно вдарила його. І мені неабияк кортіло зробити це.

— Ти не можеш, — прошепотів він.

— Можу! — закричала я. Сльози з новою силою з’явилися на очах. — Я хочу цей автомобіль.

Він похитнувся, дивлячись на мене з таким болем в очах, що в мене все всередині розривалося. Гордій попрямував до якогось ящика на стіні. Він витягнув звідти ключі та підійшов до мене.

— Ось! — Гордій поклав ключі від автомобіля на капот. — Забирай авто й зникни з мого життя нарешті!

— Не так швидко! — суворим тоном мовила я. — Спершу розлучення.

— Це само самою, Поліно.

— Я завтра ж подам заяву в суд, щоб якнайшвидше покінчити з цим.

— Чудово! — Гордій кивнув головою. — У мене нема часу займатися розлученням, бо фінал чемпіонату на носі.

— Перегони на першому місці? — спитала я, стиснувши зуби.

— А ти сумніваєшся? — Він примружив очі. — Ти тепер для мене нічого не значиш, Поліно. Я шкодую про те, що однієї миті дозволив собі поставити тебе на перше місце.

Я видихнула та підійшла ближче до нього. Ми стояли майже впритул одне до одного. Його запах ударив у ніс, а всередині боляче занило. Я підняла на нього свій погляд, повний сліз.

— Колись ти пошкодуєш про це, — прошепотіла я, — але буде запізно. Навіть якщо ти на колінах проситимеш у мене пробачення, я не пробачу тобі ніколи. Я по-справжньому закохалася у тебе, а ти так легко розбив моє серце. Ти зробив мені боляче, Гордію, як ніколи ніхто раніше.

— Ти зробила мені боляче не менше. Годі брехати, Поліно! Хоч раз скажи правду.

— Сказати правду? Гаразд! Я ненавиділа тебе з першого ж дня, як ми тільки одружилися, — почала брехати, розмахуючи руками. — Мені подобалася можливість заробити легкі гроші. Фіктивний шлюб — це ж так круто! Але я терпіти тебе не могла. Ти мене так сильно дратував, що я лише й думала про те, як позбутися тебе. Потім вирішила, що непогано було б розважитися з тобою, щоб насолодитися цим одруженням сповна. Я весь цей час водила тебе за ніс, брехала про свої почуття, обманювала. Раптом з’явилася можливість отримати більше грошей. Я всього лише продала наш договір, бо думала, що ти не дізнаєшся про це. Так я б отримала і компенсацію за проживання з тобою протягом цих трьох місяців, і гроші за договір, який продала. Це ти хотів почути від мене?

1 ... 108 109 110 ... 120
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподіване весілля, Ксана Рейлі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Несподіване весілля, Ксана Рейлі"