Читати книгу - "Поцілунок одного разу, Ольга Манілова"

Карелін зітхає. На щоці її за ямочку щипає.

- Добре. У всякому разі, це лише переробка в коридорі. Ми на Філіппінах якраз два тижні у лютому будемо.

Кіра оглядає стіни переможним поглядом.

Дякувати Богу, їм нічого більше переробляти не треба. Карелін заздалегідь спланував дитячі, укомплектувавши їх на повну. Дві дитячі спальні. Кірі дуже цікаво, що він робити надумає, якщо народиться двійнята або близнюки, а потім і друга вагітність.

Вона хмуриться на мить. Чорт, чоловік же змусить їх усіх до нової квартири переїжджати. Ну вже ні!

— Ти знаєш, я все-таки лише один раз тебе підстрелила. І то навмисне.

— Я казав тобі, треба було підстрелити мене того самого першого разу.

Дівчина по плечу йому дає.

- Ти що городиш таке? Я ж жартую! Просто прикро, що стільки промов «Пристрели мене, ау, не можу, поціль у мене», а я так і жодного разу непоцілила.

Сміється Карелін так голосно і довго, що незрозумілий погляд Кіри перетворюється на скривджену міну.

Він ще й заспокоїтись не може, намагаючись їй щось сказати. До її скроні м'якими губами торкається.

— Ти поцілила прямо в мене, Кіро. Ти вистрілила, забула?

— Так, але ж насправді, — зітхає вона, розглядаючи його комір.

Рома переносить вагу її тіла іншу руку.

- Хочеш, розповім секрет?

Дівчина киває, спокусливо поглядаючи на нього зверху донизу. Роман уривчасто прикушує її нижню губу, і вона насуплено хмуриться, бо надто коротко.

- Знаєш, яка куля летить вічність?

Кіра вдає, що роздумує, а потім, усміхаючись, мотає головою.

- Куля, що потрапила в ціль, - шепоче він.

І цілує її проникливо та повільно, як тоді на суднобудівному заводі.

####

####

Шановні читачі!

❤️Дякую, що ви тут!❤️

Будь ласочка не забувайте ставити вподобайку, якщо вам сподобалась ця книга!

Початок наступної розповіді, про Кулака, вже опубліковано. 

❤️Підписуйтесь, щоб не пропустити інші новинки❤️

ПОЦІЛУЙ ПЕРШИМ | КОРОЛЬ СТОЛИЦІ

Король столиці Кулак думає, що йому все дозволено, але я буду захищати дитячий будинок до останнього! Мерзотник змушений домовлятися зі мною, але... Перша його пропозиція — непристойна, друга — ще скандальніше, і кожна наступна все гірше й гірше... Гра затягується, і я не знаю, що робити далі.

І мені здається, що він теж.

Кінець