Читати книгу - "Не укладай угоду з демоном! , Вікторія Фед"

Великий зал був справжнім витвором мистецтва, надбанням минулих епох — величний, урочистий і водночас навіював тривожне відчуття, що історія цього місця була сповнена не лише тріумфів, а й темних таємниць. Високі, різьблені колони підпирали склепінчату стелю, розписану сценами з давніх магічних легенд. Ледь помітні золотисті ниті чарівного освітлення мерехтіли під куполом, створюючи ілюзію зоряного неба. Уздовж стін розташувалися велетенські вітражі, крізь які пробивалося ранкове світло, забавляючи приміщення у відтінки пурпуру, сапфіру та смарагду.

Я мовчки стала біля своєї групи. Нас було всього двадцятеро — жалюгідно мало для факультету цілительства. І попри це, попри брак кадрів і відчайдушну потребу в нових цілителях, ректор безжально відраховував тих, хто не витримував академічного чи фінансового тиску. Подейкували, що факультет цілительства ніколи не був у пріоритеті. Наш ректор, тепер уже колишній (слава демону!), лише продовжував політику, яку впроваджували зверху — з самої імрерської столиці. Імператор не хотів, щоб у країні було забагато цілителів. Це не було просто питанням грошей, це було питанням контролю та безпеки імперії. Дивно, скажете ви, як імперія, яка потопає у війнах так нещадно відсіює цілителів? На полі бою бойові маги володіють базовими основами цілительства, тому можуть про себе подбати, а вже рубці чи важкі рани їм можуть підлати цілителі. Причина в іншому, в набагато глибшому, цілителі не просто лікують рани. Їхня магія — це магія життя, сили, відновлення. Вони здатні не лише лікувати, а й зміцнювати тіла та розум, продовжувати життя, повертати тих, хто вже мав померти. Бабуся розповідала, що найсильніші з них, які називалися Шейни, могли навіть змінювати саму природу людей — робити їх швидшими, сильнішими та нечутливими до болю. Але якщо Шейни могли продовжувати і змінювати життя простого бойового мага, то що вже говорити про сильного мага, який ще міг бути наприклад повстанцем імперії. Наприклад, відновити резерв, покращити потенціал, а також зробити невразливим того, кого імперія намагалася знищити.

Наша імперія тримається на війні.

Адалеканська війна стала точкою неповернення для цілителів. Триста років тому Шейн, один з найсильніших цілителів свого часу, допоміг повстанцю Саліо, магу, який міг би змінити хід історії. Саліо очолював повстання проти імператора Еріха Де Еля, і здавалося, що саме він зруйнує старий лад і та встановить новий порядок.

Але імператор виграв.

Багато історичних джерел стверджували, що імперські архіви не зберегли (або не захотіли зберегти, до чого я більше схиляюся) інформацію про те, як саме імператору владося здобути перемогу, коли всі віщування говорили про його загибель. Деякі стверджували, що він уклав угоду з демонами. Інші — що знайшов артефакт, який дав йому силу здатну стерти Саліо з лиця землі.

Але факт залишався фактом, пісяля перемоги імператор не забув, хто допомагав його ворогу.

Шейнів знищували показово. Їх переслідували, палили, стерли з історії всі згадки про їхню силу. Шейни та їхні сімʼї були оголошені ворогами імперії. Магічні книги про цілительство як бойове мистецтво знищувалися, а тих, хто володів цією магією, почали навчати тільки того, що було вигідно владі: заліковувати рани, відводити смерть — але ніколи не давати більше сили ніж потрібно.

Імператор не дозволив повністю зникнути цілителям, це й не було в його планах, бо цілителі потрібні навіть для імператора, він просто зробив їх слабкими. І ось через триста років, факультет цілительства нашої академії ледь животіє, адже двадцятеро адептів, це катастрофічно мало. А якщо б мене відрахували, то було б ще менше! Про Шейнів мені розповідала мамина мама, бабуся Анет. Я завжди відчувала, що моя бабуся не була простою знахаркою, як її називали в наших краях, але тоді була занадто малою, щоб усвідомити це, розпитати її. Бабуся часто говорила: «Цілительство — це не просто зцілення. Це магія живого. Це сила, здатна змінювати долі». Вона навчила мене знаходити потоки життєвої енергії, а також я знала як використовувати трави не лише для лікування, але й для посилення магії. Чого нас ще ні разу не вчили за два з половиною роки навчання в академії.

Скільки легенд я почула маленькою про Шейнів. Тоді я думала, що це всього лише чудесні казки придумані бабусею для маленької дівчинки. Але навчаючись тут, я почала розуміти, що до цілителів ставляться проходно і навіть зверхньо, на наш потенціал не звертають уваги, ми вчимо просто основи і не вчимо відчувати енергію, керувати нею.

Шейни могли не просто забирати біль, вони могли передавати його своїм ворогам. Але бабуся завжди розповідала про це тихо, майже пошепки, і суворо наказувала ніколи не говорити про це вголос. Тоді я не розуміла чому.

Але тепер, стоячи серед двадцяти цілителів у Великому залі академії, бачачи, як факультет занепадає, я починаю гарно розуміти.

Навколо вирувало студенське море — бойові маги в темних мундирах із срібними вишитими рунами стояли відсторонені, звиклі більше до бойових полігонів ніж до загальних зборів. Серед них я побачила сяючу посмішку Алека, яка на фоні холодних і впевнених бойовиків була сонячним променем серез сірості. Побачивши мій погляд, він підморгнув, на що я у відповідь щиро посміхнулася.

Алхіміки — пахли сушеними травами, есенціями та димом невдалих експерементів, притискали до грудей шкіряні записники. Видно було, що вони з усією віддністю готувалися до першого заняття. Поряд з ними стояв факультет ясновидців, які виглядали розсіяними, ніби одночасно слухали й бачили те, що буде через секунду, годину чи день. Цікаво, вони вже знають, чому ми всі зібралися сьогодні?

Окремою групою, трохи далі від інших, стояли некроманти — мовчазні, стримані, одягнені в темні мантії. Від них віяло холодом і стародавньою магією. Стихійники виглядали яскравіше за всіх: хтось мав у волоссі іскри електрики, в когось від кінчиків пальців віяло жаром, а деякі здавалися настільки легкими, ніби ось-ось зникнуть у пориві вітру.