Читати книгу - "Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі, Стівен Девід Левітт"

Але не всі результати аналізу шахраювання, яке відбувалося в середніх школах Чикаго, були такими гнітючими. Окрім виявлення шахраїв, алгоритм зміг також виявити і найкращих учителів цієї системи державних шкіл. Вплив хорошого вчителя був помітним майже так само виразно, як і вплив учителя-шахрая. Замість випадкових правильних відповідей учні такого вчителя зазвичай демонстрували помітне покращення щодо легших запитань, на які вони раніше давали більше помилкових відповідей, і це стало показником реального підвищення рівня їхніх знань. І учні хорошого вчителя всі свої здобутки зберігали в наступних класах.

Більшість таких наукових аналізів опиняються, як правило, на бібліотечній полиці і лежать собі там, жодного разу ніким не прочитані. Але на початку 2002 року новий керівник Системи державних середніх шкіл Чикаго Арне Дункан вийшов на контакт з його авторами. Він не збирався ані заперечувати їхніх висновків, ані приховувати їх. Натомість він хотів пересвідчитися, чи й справді вчителі, виявлені завдяки алгоритму, займалися шахраюванням, а потім вжити щодо цього певних заходів.

Дункан був нетиповим кандидатом на таку впливову посаду. Коли його призначили, Арне було лише тридцять шість років; свого часу він був членом збірної ВНЗ США, а згодом грав у професійній баскетбольній команді в Австралії. До свого призначення керівником він устиг пропрацювати в Системі державних шкіл Чикаго лише три роки й ніколи не обіймав посади достатньо високої, щоб мати власного секретаря. Та все ж Дункан виріс у Чикаго. Його батько викладав психологію в Чиказькому університеті, а мати сорок років безкоштовно вела групу продовженого дня в бідному районі. Коли Дункан був ще хлопчиком, його товаришами в іграх після школи були саме ті діти з незаможних сімей, про яких піклувалася його мати. Тому коли він обійняв посаду керівника системи державних шкіл, його симпатії були радше на боці школярів і їхніх родин, аніж на боці вчителів і їхньої профспілки.

Дункан вирішив, що найкращий спосіб позбутися вчителів-шахраїв — це ще раз провести стандартизований іспит. Однак він мав у своєму розпорядженні ресурси, достатні для повторного тестування лише 120 класів, тому новий керівник державних шкіл попросив творців алгоритму шахраювання допомогти йому визначити — які саме класи слід протестувати22.

Яким же чином ці 120 повторних тестів можна було здійснити у найефективніший спосіб? Могла видатися доцільною думка про те, що слід повторно протестувати лише ті класи, де були явно нечесні вчителі. Та навіть якби результати повторного тестування цих класів виявилися нижчими, їхні вчителі могли б стверджувати, що учні цього разу продемонстрували гірші показники, бо їм сказали, що результати цього тестування жодним чином не вплинуть на офіційні показники їхньої академічної успішності — і це й справді було б доведено до відома всіх учнів, які мали бути повторно протестовані. Для того щоб зробити результати повторних іспитів переконливими, у ролі контрольної групи були потрібні учні й учителі, які не брали участь у шахраюванні. А що таке найкраща контрольна група? Це ті класи, які, згідно з алгоритмом, мали найкращих учителів, класи, де значного прогресу було досягнуто, як вважалось, у законний спосіб. Якщо ці класи збережуть свої здобутки під час повторного тестування, а класи, де вчитель підозрювався у шахрайстві, свої здобутки втратять, то нечесні вчителі вже навряд чи зможуть наполягати на тому, що їхні учні показали гірші результати через те, що результати повторного тестування не мали жодної офіційної ваги.

Тому було ухвалено рішення зупинитися на змішаному варіанті. Більше половини зі ста двадцяти класів, які підпадали під перевірку, мали вчителя, підозрюваного у шахрайстві. Решта ж розділилися на класи з чудовими вчителями (результати високі, але без підозрілих шаблонів у структурі відповідей), а також, як ще один спосіб контролю, на класи з посередніми результатами та без підозрілих відповідей.

Повторне тестування було проведене через кілька тижнів після офіційного іспиту. Дітям не повідомили причини переекзаменування. Але вони, можливо, здогадалися, в чому річ, коли було оголошено, що іспит проводитимуть не вчителі, а посадовці з Чиказької системи державних шкіл. Учителів попросили залишатися в класі, але не дозволили навіть доторкнутися до аркушів з відповідями.

Як і прогнозував алгоритм, результати виявилися разючими. У контрольних класах, які не підозрювали у шахрайстві, результати лишилися приблизно на тому самому рівні або навіть покращилися. На відміну від них, учні в тих класах, де вчителів спіймали на шахрайстві, показали значно гірші результати — у середньому вони виявилися навіть нижчими за показник повного навчального року.

У результаті в Чиказькій системі державних шкіл почалися звільнення нечесних педагогів. Беззаперечних доказів накопичилося достатньо для того, щоб звільнити лише дванадцять вчителів, але все ж багато інших шахраїв отримали належне попередження. Остаточний результат чиказького дослідження став ще одним підтвердженням сили стимулів: наступного року рівень шахраювання серед учителів впав на 30 %.

Можна подумати, що витонченість методів, до яких вдаються нечесні педагоги, зростає разом з рівнем освіти. Але іспит, проведений в Університеті Джорджії восени 2001 року, ставить цю ідею під сумнів. Курс називався «Принципи тренування й тактики в баскетболі», і підсумкова оцінка ґрунтувалася на єдиному екзамені, що містив двадцять питань. Серед них були, наприклад, такі.

Зі скількох половин складається університетська баскетбольна гра?

а.1 б. 2 в. 3 г.4

Скільки очок приносить триочковий кидок?

а. 1 б. 2 в. 3 г. 4

Як називається екзамен, який мусять скласти всі студенти-старшокурсники в штаті Джорджія?

а. Офтальмологія

б. Екзамен на тему «Якою є на смак кукурудзяна каша?»

в. Екзамен з дезінсекції

г. Випускний екзамен штату Джорджія

Хто, на вашу думку, є найкращим у країні помічником тренера в Першому дивізіоні?

а. Рон Джирса

б. Джон Пелфрі

в. Джим Геррік-молодший

г. Стів Войцеховський

Якщо вас спантеличило останнє запитання, то було б незайвим знати, що