Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр. 📚 - Українською

Читати книгу - "Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр."

319
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр." автора Поліна Вікторівна Жеребцова. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 109 110 111 ... 193
Перейти на сторінку:
решта — “відмінно”! Я продаю на ринку свої старі книжки, але це мало що дає. Зі школи їжею допомагають учителі й директорка.

Найголовніше було б для нас виїхати з Ґрозного із залишками речей, тому що ставлення до людей із російськими прізвищами дедалі жорстокіше. Що б ви нам порадили? Може, десь приймають на роботу людей із Чечні і їм надають кімнату? Відпишіть нам, будь ласка. Ґрозний, головпоштамт, до запитання».

Подумала і зрозуміла — не відішлю. Ніхто не в змозі мені допомогти. Ніхто.

П.

28.08.

Сусід Джим щодня п’є горілку. Учора він давав нічний концерт. Голосно кричав, що ми — «російські тварюки» і нас давно час зарізати, а він — уміє! Ми записали його голос на диктофон дідуся. Уранці ми пішли до його мами та братів.

Мати й сестра Борзови бігли до Джима зі скандалом. «Синок» і «братик» їх прогнав. Грубо виштовхав зі свого житла. На наших очах пхнув ногою матір, стару чеченку!

Тоді до нього прийшов серйозний брат-каратист. Джим відразу принишк. Від страху.

— Його проти нас підбивав синок Нури — Резван, — пояснила моя мама. — Я особисто чула!

Аладдине! Чому я без тебе? Ти — у в’язниці? Сам потребуєш допомоги?

Я триматиму оборону! Попри те, що мені все частіше хочеться, щоб пропало все, весь наш світ, щоб зіткнулися галактики, планета зійшла з осі й усе зникло, розсипалось і перетворилось на порох.

Через прізвище багато хто вважає нас за росіян. Але хіба це можна вирахувати? Мати моєї мами — вірменка. Батько моєї мами — донський козак. Мати мого батька — польська єврейка. Батько мого батька — чеченець. У родоводі мами були татари, грузини, осетини, вірмени, українці, черкеси. У родоводі батька — французи, іспанці, поляки, чеченці. Хто по краплинах вирахує склад моєї крові? Прабабуся Юля-Маліка часто повторювала: «Ми — кавказький народ!», «Ми — люди миру!»

Будур

31.08.

Джим красномовно гострив великий ніж під нашим балконом. Я в цей час, заглушуючи жах, що йшов із глибини серця, слухала пісні Т. Муцураєва з плеєра, стояла біля вікна і думала, що без бою не здамся.

01.09.

Із сусідом — мир! Джим був у нас із дружиною. Про себе розповідав. Зокрема, про те, як за бійки й витівки в рідній домівці його били до непритомності і як він місяць сидів на ланцюзі в нашийнику. Його на ланцюг саджали рідні брати! І тримали як звіра.

Мені стало тужно, і згадалися «Паризькі таємниці».

15.30. НЛО летіло над нашими будинками, вібруючи, дикими стрибками. Світіння червоно-помаранчеве. Я малюю на аркуші це диво!

НЛО в нас бачили часто, особливо в період бойових дій. Незрозумілі летючі об’єкти висіли гронами, збираючись у вигадливі геометричні фігури. Навіть військові говорили про це, а не тільки мирні жителі. Іноді припинялися бої, коли вони підлітали занадто близько.

13.09.

Я чула від людей — у нас-бо ні радіо, ні телевізора, — що 11 вересня в Америці було захоплено кілька літаків! Два літаки врізалися в біржу — там більш ніж сто поверхів. Передали: загинули сотні людей! Щодо інших викрадених літаків Америка мовчить! Їх наче й не було? Для безпеки самі збили?

Передають: перша інформація — помилка! Крім двох, ніякі літаки не захоплювали. Цікаво, коли ж прозвучала правда? За першим чи другим разом? Чи це взагалі неправда?

В. Путін, «наше сонце», як, посміюючись, кажуть шкільні вчителі, висловив припущення про «чеченський слід».

15.09.

Страшно усвідомлювати, що я жива, а на іншому континенті люди так загинули! Щойно вони були живі! Мали близьких, плани на майбутнє. Нехай буде проклятий той, хто задумав і спланував скоєне! Той, хто заробив на крові випадкових, безвинних жертв! Йому має не бути прощення!

Амінь.

18.09.

Бомбардують міста Арґун і Ґудермес. Це близько від Ґрозного! Збили з землі або підірвали вертоліт із московською комісією. Комісія летіла перевіряти військові склади в Чечні! Видаток і прихід. Винними стали чеченці. Жителі міст Арґун і Ґудермес.

Я намалювала палаючий будинок, з діркою в даху.

Треба ж! Саме сьогодні я була перший день у школі! У своєму 10-му класі.

Ринок розбігся об 11.00! Але не тому, що перекриті всі дороги й біля Ґрозного бомби падають. А тому, що вдень неподалік від рибного магазину застрелили в голову двох молодих людей! За однією версією — загинули російські військові, за іншою — чеченці.

Мені в ніч на сьогодні снився сон. Двоє хлопців підходять до мене й кажуть:

— Для нас припасені чотири кулі! Ми завтра помремо. Дві кулі ввійдуть у шию, а дві в голову.

Мої сни часто провіщають майбутнє. Тільки я не завжди розумію. Аура людини знає інформацію про те, що має відбутися! Може, це приходили їхні душі?

Будур

19.09.

Ми збираємо речі. Торби повинні бути неважкими: кухлі, ложки, зошити щоденника, книжки, ковдра. Раптом спати доведеться на землі? Треба тікати! Грошей на транспорт немає. Стріляють сильно. Ідуть бої в районі селища Стара Сунжа. Мама каже:

— Кинемо все, що залишилось. Твоя нога болить менше, осколки видалено. Ми зможемо піти! У біженцях в Інгушетії годують! Ми більше не будемо голодувати.

Сусідка Мінат із приватного сектора принесла гарбуз. Зваримо його на обід і на вечерю!

Щойно стріляли з БТРа. Влучили в будинок. Добре — він порожній. Від нас недалеко, наприкінці провулка. Горить! Ох, як горить!

Американські літаки бомбардують Афганістан! Приймач у Мінат передав: Росія хоче в цю гидоту вплутатись. Вихід — списати бідність основного населення країни на війни! Можливі удари у відповідь? Куди нам тікати?

Фатьма-Поліна-Будур

27.09.

Сьогодні — дощ.

Останні п’ять днів торгувала на ринку, щоб назбирати на їжу в дорогу. Ризикувала неабияк. Навколо гуркотіло. Відкласти потрібну суму не вдалося. Тільки харчі купила.

Путін наплював на жителів Чечні. Сусіди кажуть, по радіо оголосили строк: 72 години. Стільки нам дозволено жити. Після того моєму Ґрозному та селам усієї Чечні загрожує доля талібів. Що означає: бомбитимуть нас за методикою Дж. Дудаєва, як в Афганістані, — «килимовими» бомбардуваннями. Це коли знищують усе й усіх.

Президент Росії домагається масової здачі зброї. А ми, мирні жителі, тут до чого?! Бомбити ж нас будуть! За п’ятнадцять хвилин цей термін минає. Курям на сміх! У якомусь селі одна людина здала одну одиницю зброї.

У нас телевізора немає і світла теж. Тому дані до нас прийшли від Мінат із гарбузом.

Учора в районі Консервного

1 ... 109 110 111 ... 193
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр."