Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Метаморфози 📚 - Українською

Читати книгу - "Метаморфози"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Метаморфози" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 110 111 112 ... 138
Перейти на сторінку:
мовлення дар (якщо ним володію),

138 Той, що сьогодні — мене, а, трапляється, й вас виручає,—

139 Хай не пробуджує заздрості: кожен свого хай пильнує!

140 Ну, а походження, рід? Чи моя це заслуга, до чого

141 Жодних зусиль не доклав? Та якщо тут Еант похвалявся

142 Родом високим своїм, то й у мене з Юпітером-батьком

143 Певна спорідненість є: на такому ж я східці від нього.

144 Я — від Лаерта родивсь; Лаерт — від Аркесія; цей же

145 Сином Юпітера був. І ніхто з них не йшов на вигнання.

146 Славний мій рід і по матері: бог красномовний, Кілленій,—

147 Ще одна гордість його. Від богів мої батько і мати.

148 Та не тому, що й по матері я видатніший од нього,

149 Та й не тому, що мій батько не винен у братовій крові,

150 Зброї цієї прошу. Хай заслуги вирішують справу.

151 Те, що братами були Теламон і Пелей, не вважайте

152 За перевагу його. Коли йде про таку нагороду,

153 Міру хоробрості слід, а не знатності міру цінити!

154 Втім, коли взяти родинні зв'язки і спадковість найближчу,—

155 Є ж його батько Пелей, є ще й Пірр, його син. Для Еанта ж —

156 Місця нема. Хай у Фтію цю зброю везуть або в Скірос!

157 Єсть іще Тевкр; хоч так само двоюрідний брат він Ахіллу,

158 Зброї не просить, однак. Та хіба, попросивши, б домігся?

159 Тож, коли тільки про наші діла суперечка ведеться,

160 Стільки всього я зробив, що про те й оповісти тут годі

161 Так, нашвидку. Тому спробую викласти все по порядку.

162 Мати, Нерея дочка, щоб од сина біду відвернути,

163 Поміж дівчат помістила його й з усіма підманула

164 Також, Еанте, й тебе, — юнака одягнувши, мов діву.

165 Хто ж, як не я, до дівочих речей, щоб його спонукати,

166 Зброю підклав? Та герой і тоді не відкинув накидки,

167 Хоч у руках уже меч мав і щит, поки знов я не втрутивсь:

168 «Сину богині,— кажу йому, — тільки від тебе залежить,

169 Впасти Пергаму, чи ні! Ти вагаєшся Трою здобути?»

170 З тим на хоробрі діла скерував я хороброго мужа.

171 Вчинки його — це й мої: коли Телеф зі мною боровся,

172 Списом я зранив його; а піддався — я вигоїв рану.

173 Фіви здобуті — заслуга й моя. Я ж і Лесбос, повірте,

174 Й Тенед, і Кіллу, й Хрісею здобув — Аполлона оселі,

175 Й Скірос узяв. Од удару й моєї правиці, вважайте,

176 Стіни Лірнеські стряслись і зрівнялись, упавши, з землею.

177 Я, поминувши все інше, подав вам того, хто мав силу

178 Гектора перемогти — значить, Гектор поліг і від мене!

179 Зброєю, отже, тією, що нею я викрив Ахілла,

180 Зброї прошу: дав живому, від мертвого — знов забираю.

181 Тільки-но біль одного перейняв усіх інших данайців,

182 І поспливалося тисяча суден в Авліду Евбейську,

183 Наче завмерли вітри, а якщо й повівали часами,

184 То супротивні. Велить Агамемнону Доля сувора

185 В жертву невинну дочку принести безсердечній Діані.

186 Він — проти жертви цієї, однак; на богів розгнівився:

187 Владар отецьким пойнявся чуттям, та м'якими словами

188 Батьківське серце зумів я схилити на користь суспільну.

189 Мушу зізнатись, — Атрід хай пробачить мені це зізнання,—

190 Справу я вів нелегку, бо й суддя був небезсторонній.

191 Все ж і суспільне добро, і братова кривда, й найвища

192 Влада схилили його прямувати до слави по крові.

193 Послано й до Клітемнестри мене, де не доказів сила —

194 Хитрість потрібна була. Та послали б до неї Еанта —

195 Ще й до сьогодні б вітри ходові парусів не напнули!

196 Послано й до Іліона мене — відчайдуха — промовця.

197 Гордо ввійшов і побачив я Раду високої Трої.

198 Повно було там мужів. Але, сміло їм дивлячись в очі,

199 Справу я вів, яку Греція спільно мені доручила.

200 Виклав Паріса вину; домагаюсь Єлени й добичі.

201 Згодні були з цим Пріам і Пріамовий родич — Антенор:

202 Сам же Паріс і брати, що в тій кражі йому пособляли,

203 Мало що волі рукам не дали, — чи ж не ти, Менелаю,

204 Свідок цього, — я з тобою був перший тоді в небезпеці.

205 Надто довго б я мусив розказувать, скільки добра вам

206 Рада моя та рука принесли у війні довголітній.

207 Довгий час після перших боїв не хотів покидати

208 Ворог укріплень міських; дочекатись відкритої битви

209 Годі було; вже й десятий під Троєю рік нас застукав…

210 Що ж у той час робив ти, хто лише напролом іти вміє?

211 Користь яку подавав? А якщо запитаєш про мене,—

212 Ворога в сіті беру, оборонні рови укріпляю,

213 Тішу всіляко своїх, щоб війну осоружну, тривалу

214 Легше терпіти могли. Як озброїтись можна, повчаю,

215 Як — добувати харчі. Де сутужно, — мене посилають.

216 Ось, одурманений сном, посилаючись на Громовержця,

217 Владар велить нам кінчати війну, хоч її й розпочато.

218 Легко йому й відстояти наказ: повелів же Юпітер!

219 От хай перечить Еант!

1 ... 110 111 112 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Метаморфози», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Метаморфози"