Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

231
0
10.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 112 113 114 ... 146
Перейти на сторінку:
***

***

Містечко на полонині недалеко від дому було тільки нашим. Приховане від сторонніх очей кільцем дерев, воно давало змогу влаштовувати усамітнені пікніки й просто лежати на траві, спостерігаючи за хмарами. От як зараз.

— Знову вівці? — пирснув я. — Лапко, ти собі не зраджуєш.

— Вівця й хрест, — копнула мою руку Ліза. — Хрест тут дуже важливий.

— Та невже?

— Ага. Це буквально Струківка [1].

— Твоя правда.

Ліза занурила руку до плетеного кошика поруч, але, судячи з зітхання, нічого там не знайшла.

— Зголодніла? — запитав я.

— Та ні, — відповіла Ліза, і її живіт забурчав.

— Яке ж ти брехло, Лапко.

Вона штовхнула мене плечем, і я засміявся.

— Вертаймося додому, — заохотив, підвівшись.

— Та там однаково самісінькі персики, — набурмосилася Ліза.

Я схопився рукою за серце й «із жахом» прошепотів:

— І ти не хочеш готувати щось ще?

— Нє, — вона заплющила очі й з лукавою усмішкою, замотала головою.

— То ти не тільки брехло, а ще й ледащо. — Я ткнув їй між ребер.

Ліза вигнулася й накрила очі рукою. Я потягнув на себе покривало, на якому вона лежала.

— Гей! — почулось обурене.

— Я йду додому й забираю тебе із собою.

— Та годі тобі! Дай полежати!

— Полежиш на канапі. Вечерю сьогодні приготую я.

Ліза відвела руку й зиркнула на мене одним оком.

— Справді?

— Еге.

— Не жартуєш?

— Жартувати про такі речі? У мене що, по-твоєму, геть совісті немає?

Ліза із серйозним видом кивнула:

— Немає.

Я обмотав її своєю частиною покривала, Ліза загиготіла.

— Нестерпне дівчисько, будеш давитися персиками! — пригрозив я, закріплюючи край покривала, і почимчикував у бік будинку.

— Зажди! — усе ще сміялася Ліза, борсаючись у покривалі. — Зачекай на мене!

Найгарніша гусінь з усіх, що я коли-небудь бачив!

Примітки:

[1] Церква Вознесіння Господнього. Струківською церкву називають за іменем пастуха Івана Струка, який, за переказами, заснував Ясіню й побудував церкву в дяку Богові за порятунок отари.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 112 113 114 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"