Читати книгу - "Це не солодке кохання, Катерина Мединська "

Подумки вона перенеслася на цю терасу в ті далекі часи, коли тут, під покровом зірок, кружляли в танці кохання двоє, чиї серця горіли вічним полум'ям пристрасті одне до одного. Ганна заплющила очі й вдихнула на повні груди. Осіннє повітря, сповнене свіжістю, розмаїттям ароматів осені, заповнило її легені: запах опалого листя, мокрої кори, сирої землі, грибів і зів'ялих квітів.

"Ось вона любов, витає в повітрі. І хочеться любити, любити без слів і пояснень", - подумала вона, заплющивши очі й заколисана ніжною хвилею мрій.

Раптом звук човгання по каменю пазурів повернув її до реальності. Розплющивши очі, вона побачила каскадні сходинки старовинної тераси, якими до неї, з витягнутим язиком і схвильованим вилянням хвоста, мчав волохатий пес Міша. Його шерсть, здиблена вітром, майоріла, як чорне полум'я, а в очах горів вогник непідробної радості. Він за лічені секунди подолав усі сходинки й опинився біля її ніг, радісно витанцьовуючи танець вірного улюбленця, що безмежно скучив за нею.

- Мішка! - вигукнула вона, здивована і зраділа. Присіла навпочіпки, простягнувши руку до кошлатої голови.

Пес, упустивши свою волохату морду на її долоні, обдарував її вологим поцілунком, а потім, перекинувшись на спину, став вимагати лоскоту.

Вона засміялася, із задоволенням виконуючи його прохання, і в цей момент зрозуміла, що його господар, імовірно, теж тут.

Серце її забилося з такою швидкістю, що стало важко дихати. Вона знайшла поглядом Олега, який впевнено ступав сходами вгору. Вона піднялася і подивилася на нього з такою жадібною любов'ю, яка притаманна людині, що шалено скучила за коханим.

Як завжди, він був чарівний: атлетична фігура, обтягнута стильними джинсами, вабила своєю мужністю. Недбало розстебнутий комір блакитної сорочки оголював смагляву шию, а в очах, наче у вирії, таїлася незрозуміла привабливість. Легка усмішка на губах обіцяла заборонені насолоди, а впевнені кроки вели до неї.