Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"

1 356
0
10.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пані Язикатої Хати" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 113 114 115 ... 131
Перейти на сторінку:

-Зі старої дідової опочивальні, воно на стіні висіло, тільки оновив трохи. Ну як? Сподобалося, панночко?

-Дуже! Дякую, Єгоричу! Мрія, а не спальня! - Стьопка сіла на ліжко, пострибала, - і матрацик у міру м'який, як я люблю! Нарешті, бо на дідовому ліжку я собі принцесу на горошині нагадувала…

-Радий угодити, - проспівав охоронець задоволеним голосом.

 

     

 Стьопка взяла в руки телефон і знайшла дві непрочитані смс-ки. Одна з банку, в якій говорилося, що на її банківський рахунок переведено суму… (тут у Стьопки очі на лоба полізли) від Миколи Вірного. «Точно, адже він обіцяв перевести решту грошей на картку. Нічого собі, не думала, що ми стільки зібрали! Я тепер прямо багата наречена! З ремонтом можна не скупитися...»

 

            Друга смс-ка  з текстом: «Привіт. Хочеш раків?» була, вочевидь, від водяника. Стьопка записала повторно його номер до телефонної книги і зателефонувала.

-Привіт... - Мітя відповів відразу. Від його оксамитового голосу побігли мурашки по животу, і Стьопка посміхнулася.

-Привіт, Милий Мітя...

-Як ти?

-Нормально...

-Що робиш?

-Лежу на новому ліжку...

-Хм... у чому?

-У теплому одязі! – засміялася.

-Знімай... - у голосі хлопця з'явилися пустотливі нотки.

-Міть, ти що ж, зібрався зайнятися зі мною сексом по телефону?!

-Я б віддав перевагу справжньому, але не відмовлюсь від телефонного! - відповів весело.

 

-Мабуть я відмовлюся, прибережу для відкату! - жінка на секунду задумалася, що говорить серйозно. Треба ж таке… відкат і можлива «допомога»  Міті не здається ганебною. «Починаю приймати свою сутність, як казала Явдошка?»

-Шкода, - удавано сумно зітхнув, - але я чекатиму...

-Дякую, Міть... Я чого дзвоню, що до твоєї пропозиції про раків.

-Любиш? Хочеш, принесу? Можу навіть зварити, щоб ти не поралася.

-Ні-ні, послухай. У мене післязавтра день народження.

-Я не знав.

-Ага ... так ось, я хочу раків в якості подарунку.

-Що це за подарунок такий, Панні? Ображаєш…

-Послухай, Міть… Я запрошую всіх. Всіх наречених, розумієш?

-Розумію.

-Хочу поговорити, розповісти іншим правду.

-Добре, напевно, так буде краще...

-Твій голос став сумним, чи мені здалося?

-Ні, Панні, сам факт наявності суперників засмучує, - хмикнув, - а не твоє рішення. Не хвилюйся, я все зрозумів. Буде тобі багато раків. Післязавтра.

-Дякую, Мітю! Ти чудовий!

 

-Думаєш всі повірять?

-Звичайно не повірять! Я сама повірила насилу!

-Як переконувати будеш?

-Ще не думала. Це ваші сили мають прояви, а от я, що можу показати?

-Ти не права, від тебе тепло, кохання йде. Це всі наречені відчувають. Повірять, куди вони подінуться.

-Післязавтра подивимося. Сподіваюся, обійдеться без сварок, – зітхнула.

-Буду тримати себе в руках, на мій рахунок не хвилюйся.

-Я знаю. Про Гора переживаю.

-Поговорити з ним?

-О ні! Я сама!

-Будь обережна… – сказав напружено і Стьопка зрозуміла, що йому хотілося б сказати інше. Вона знову зітхнула, розуміючи стан Міті.

 

-Я не буду поки що з ним бачитися, - сказала, бажаючи хоч якось заспокоїти. Засмучувати Милого Мітю зовсім не хотілося, - поговорю по телефону.

-Добре, Пані… Удачі…

-У тебе є його номер? А то я телефон загубила, довелося сімку відновлювати. - про те, що це за неї зробив Грізний вирішила замовчати.

-Є. Відправлю смс-кою.

-Дякую. Ну, до післязавтра?

-О котрій?

-О сьомій вечора.

-Гаразд! Бувай, Руденька, цілую тебе! - Мітя відключився. А у вухах ще довго звучало його «Бувай, Руденька…» Чорт знає чому, але це прізвисько з його вуст було ніжним і хвилюючим.

 

Пілікнув телефон, сповіщаючи про смс. Стьопка зберегла номер Гора і одразу набрала.

-Слухаю!

-Привіт, Гор! - сказала тремтячим голосом.

-Привіт, Стєша, - а його голос, рокочучи, пробрав до самих кісток. Стьопка навіть озирнулася, виразно відчувши його присутність, - радий чути тебе.

-Я, к-хм ... у справі, - сказала, відкашлявшись, - на день народження запросити хотіла.

1 ... 113 114 115 ... 131
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"