Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Через кладку, Ольга Кобилянська 📚 - Українською

Читати книгу - "Через кладку, Ольга Кобилянська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Через кладку" автора Ольга Кобилянська. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116
Перейти на сторінку:
мене, - як змучимось собою або й життям, поїдемо в чужі сторони і, любуючись чужиною, будем і себе відновляти й відсвіжувати. Чи не добре? - спитала й усміхнулася.

Вона сиділа, я коло неї, і я обняв її рукою за стан.


- Коли це буде? - спитав я, заглянувши в її гарні очі.


- Відчуємо, Богдане.


Але досі ми цього ще не відчули. Лиш коли з часом опинився між нами наш хлопець, вона попросила мене завезти її літом у гори, щоб у лісах скріплявся він, а вона проходжувалася по місцях, що нагадували б їй хвилі, радісні й сумні з її дівочого життя, і того, котрого ніколи не забувала - її брата. Я вдоволив її скромне бажання, приєднуючись до них обох - як третій, що на довго не міг від них розлучатися.


В горах привітали нас, крім пані Міллер, що тепер уже посивіла, доктор Роттер з своєю жінкою Іриною Маріян, з котрою оженився в два роки по нашім весіллю. За нами прибула до своєї кузинки й колишня Наталя Ливенко, теперішня повдовіла пані Майорова Штейн. По розлуці з Нестором заручилась укоротці втайні з одним в її поклонників, а то з військовим добродієм майором Штейном, а в кілька день по від'їзді Нестора на полуднє вийшла за нього заміж, з котрим переживши у найбільший дисгармонії три роки, повдовіла й вернула до родичів, змінена й майже змарнована жінка.


- Коли б Нестор не був занедужав і помер, - звірилась мені одного разу з гірким смутком, - я була б своє поступування проти нього направила й за нього вийшла. З хвилею, коли відвернувся він від мене зражений на все, я переконалась, що любила лиш його одного, а всі інші були для мене лише розривкою. Коли я зачула про його хоробу, мене почала гризти совість, і з туги за ним я терпіла невиносимі муки. Щоб одначе заголомшити себе й не зрадитись і перед ним, що ігнорував мене знаним лиш мені способом, я подала своєму пізнішому чоловікові без намислу руку в надії, що переломлю тим у собі весь жаль і гризоту совісті; однак я страшно помилилася. Мій муж, чоловік не найтоншої вдачі, задивлявся й відносився до мене, як відноситься нетерпеливий їздець до зноровленого коня, поки передчасна смерть його не звільнила мене з пекельного ярма. Але, ви щасливі, добродію Олесь. - додала, поглянувши на мене своїми «морськими», в тій хвилі, з якогось раптового жалю звогченими очима - що свого часу були потіхою нещасного мого приятеля.


- Я щасливий, - відповів я й говорив правду, - хіба, що може би своїй жінці той закид зробив, що відволікала наше весілля все на пізніше. Але й те мало свою причину. Працею своїх рук виплачувала вона своє невеличке задовжене майно. А не вчинивши цього вперед, не хотіла в мою хату вступати. Саме коли впоралась з своїм довжником, котрий навчивсь її за той час шанувати, відійшов від нас і Нестор, вигладжуючи несвідомо і всі перепони, що лежали між нами. Ніхто його з нас не забуває, його пам'ять між нами живе вічно.


Молода женщина схилила сумно голову на руки, і з її очей зсунулися по лиці сльози.


- Кажуть. - обізвалася, гірко всміхаючися, - що попри двері кожного минає раз у житті щастя, впрошується в хату. А коли ту хвильку не достережемо, каємось цілий вік. Але ви щасливі, добродію Богдане, - повторила, як недавно, мов завидувала нам нашого щастя, - і з вами його сестра.


Я не відповів.


Моє око опинилось на ній, тій «сестрі», як саме вертала звідкись, алеєю нашим садом додому.


Струнка, ніжна й добра. І передусім ще завше найдорожча з моїх «мрій».



Чернівці, 5. XI 1940.








1



- Уряд - урядова служба, заняття на службі.





2



- Завід - професія.





3



- Голосна - відома.





4



- Квестія - питання.





5



- Свята простота (лат.).





6



- Скидатися - відмовлятися.





7



- Гуляти - танцювати.





8



- Самій (італ.).





9



- Оноді - недавно.





10



- Кругольня - місце, де грають в кеглі.





11



- Зрезигнувати - відмовитись.





12



- Період «натиску й бурі» (нім.).





13



- Ферії - канікули.





14



- Наборзі - нашвидку.





15



- Матура - останній іспит при закінченні навчання в гімназії.





16



- Колізія - суперечне, тяжке становище.





17



- Хосен - користь.





18



- Незабавки - незабаром.





19



- Драх - змій.





20



- Нотес - записна книжка.





21



- Feuerwerk (нім.) - фейерверк.





22



- Гамулиця - узда.





23



- Була реконвалесцентка - недавно перенесла хворобу.





24



- Зааранжувати - організувати, розпочати.





25



- Льос - виграшний білет.





26



- Смутний, м'який (лат.).





27



- Представлення - видовище.





28



- Кондоленційний - співчутливий.





29



- Еліта - вибране коло, цвіт.





30



- Період «натиску й бурі» (нім.).





31



- Штатський - державний.





32



- Маяк (нім.).





33



- Челло - віолончель.





34



- Ферії - відпустка, канікули.





35



- Штука - мистецтво.





36



- Адоратор - поклонник.





37



- Фантом - привид, примара.





38



- Муф - муфта.





39



- Літники - дачники.





40



- Мати конвікт - тримати столовників, які одночасно винаймають і помешкання.





41



- Склеп - крамниця.





42



- Фіякер - візник.


1 ... 115 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Через кладку, Ольга Кобилянська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Через кладку, Ольга Кобилянська"