Читати книгу - "Дім для Пенсі, Анна Лерой"

— Ти загубився? — від здивування Пенсі шепоче.

— Ні, мене просто немає в цій мережі. Бракує сили дейд, бракує соми. Поки був живий батько, я міг із ним зв'язатися. Але він помер, а мені стало страшно, — руїнник сонно тре очі й нарешті сповзає на стільницю, прикладається до неї щокою. — Потім минуло чимало часу. Я звик. Один. Зате я сильний і здоровий. Дивлюся на світ. Він цікавий. Сам можу дізнаватися про нього все. Люди дивовижні, але вони також страшні. Вони це щось інше, багатогранне. Вони то тісно збиваються у зграї, то залишаються на цілковитій самоті. Ні те, ні інше каренам невідомо. Навіть мені невідомо. Мої дейд усе шукають інших, таких самих як я...

— Тихіше-тихіше, — гладить його по плечу Пенсі. Руїнник щось ще бурмоче, потім збивається з людської на свою рідну мову, і поступово його дихання стає дедалі глибшим. Фалетанотіс засинає.

Пенсі розгублено дивиться на руїнника, який заснув на столі: вона його точно не підніме ні сама, ні з паном Лежичем.

— Нехай спить, — радить трактирник. — За кілька годин він прокинеться і буде розуміти достатньо, щоб дістатися до кімнати і лягти далі спати. Я це точно знаю, повір.

— Тоді мені ще один кухоль пива, — підхоплює порожній кухоль Пенсі та перебирається до барної стійки.

— Чого це ти така сумна стала? — одразу помічає пан Лежич.

— Нічого серйозного, то минеться, — відмахується Пенсі. А сама думає: як, напевно, складно, коли ти відрізняєшся від усіх інших. Незважаючи на те, що оточуючі до тебе добре ставляться і є той, хто тебе підтримає і захистить. Бо зрозуміло, що батько Фалетанотіса про нього піклувався. 

Просто інколи неможливо, занадто важко хоча б приблизно пояснити те, що інші й уявити не можуть. Можливо, вийде ще порозумітися з тими каренами, хто зламав свої дейд, але однаково їхній досвід буде несхожим. Бо перші втратили зв'язок, а Фалетанотіс його ніколи й не мав. І навряд чи батьки Фалетанотіса хотіли, щоб із ним сталося таке. Але як вона не може прибрати ріжки з чола Кейри, так ніхто не міг повернути у світ усю ту сому, що була потрібна, щоб Фалетанотіс виріс таким самим, як і всі інші карени.