Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

Істота помчала до верхівки вантажного відсіку на шаленій

швидкості, врізалася в ящик, за яким ховався Голден — так

сильно, що вибила його магнітні чоботи. Голдену здалося, що

вантажний відсік закрутився, коли удар відкинув його назад.

Одразу за ним з такою самою швидкістю полетів ящик. Голден

влетів у перегородку за частку секунди до того, як на неї ж

налетів ящик, придавлюючи Голденову ногу і чіп ляючись до

нової стіни магнітними замками.

Щось у його коліні загнулося не туди, і біль на мить залив йому

світ червоною фарбою.

Еймос заходивася зблизька стріляти по чудовиську, але воно

без надзусиль відмахнулося, і механік влетів у шлюз так, що аж

про гнув внутрішній люк. Щойно герметичність порушилася, зовнішній люк намертво замкнувся. Голден спробував

звільнитись, але ящик притиснув його ногу. Він не скоро зможе

її звільнити — адже електромагніти розраховані втримувати

чверть тонни при розгоні десять g. Панель управління ящиком, яка вимкнула б магніти, горіла оранжевим, показуючи повне

притискання, за десять сантиметрів від зони досяжності його

простягнутої руки.

Чудовисько озирнулося на нього. Блакитні очі були

завеликими для голови — через них істота мала допитливий, майже по-дитячому невинний погляд. Вона потягнулася

видовженою рукою.

Голден стріляв у неї, поки не розрядив пістолет.

Влучаючи в істоту, мініатюрні автономні ракети, якими був

заряджений пістолет, вибухали дрібними клубами світла і диму, щоразу відштовхуючи її ще далі й відриваючи від її тулуба

великі шматки. Приміщенням розліталися чорні волокна, немов

намальовані бризки крові. Коли влучила остання ракета,

чудовисько відчепилося від перегородки й ринуло вниз через

вантажний відсік до відчиненого люка.

Червоно-чорне тіло закружляло до широкої латки з темряви та

зірок, і у Голдена ожила надія. Менш ніж за метр від люка воно

витягло довгу руку і схопилося за край ящика. Голден уже знав, яка сила ховається в цих руках і що вони не втратять хватку.

— Капітане! — кричав у вухо йому Еймос. — Голдене, ти ще

з нами?

— Тут, Еймосе. У мене проблемка.

Поки він відповідав, чудовисько видерлося на спійманий ящик

і сіло нерухомо. Потворна ґаргулья, раптово перетворена на

кам’яну статую.

— Перемкну на ручне й дістану тебе, — сказав Еймос. —

Внутрішньому люкові каюк, тому ми втратимо трохи повітря, але небагато...

— Добре, але поквапся, — сказав Голден. — Мене прищемило.

Треба, щоб ти вимкнув магніти на цьому ящикові.

За мить люк відчинився, впустивши струмінь повітря. Еймос

почав заходити у відсік, коли чудовисько зістрибнуло з ящика, на якому сиділо, схопилося рукою за масивний пластиковий

контейнер, а іншою — за перегородку, і пожбурило контейнер

у нього. Той влетів у стіну з такою силою, що Голден відчув

вібрацію через костюм. Іще кілька сантиметрів — і Еймос

залишився би без голови. Чортихнувшись, великий механік

відступив і зачинив за собою люк шлюзу.

— Вибач, — сказав Еймос. — Занервував. Зара’ відчиню...

— Ні! — крикнув Голден. — Годі відчиняти клятий люк. Тепер

мене притискають два довбані ящики. Ще трохи — і люк

перетисне мені кабель. Я дуже не хочу застрягнути тут без

зв’язку.

Люк був зачинений, тож чудовисько повернулося до

перегородки між вантижним і машинним відсіками та знову

згорнулося у клубок. Діряві рани від пострілів Голдена

пульсували вологим блиском.

— Бачу його, кеп, — подав голос Алекс. — Якщо дати по газу, то, гадаю, виб’ю його просто з того люка.

— Ні, — майже одночасно сказали Наомі та Еймос.

— Ні, — повторила Наомі. — Подивися, де Голден під тими

ящиками. Якщо ми прискоримося, йому переламає всі кістки, навіть якщо він заразом не полетить через той люк.

— Ага, вона права, — погодився Еймос. — Цей план уб’є

капітана. Забудь.

Голден трохи послухав, як екіпаж сперечається про