Читати книгу - "Новорічні (не)щасливці, Емілія Дзвінко"

— Так, зраджували.
— Тоді ти маєш розуміти, що зрада нас змінює. І кожен з нас по-своєму вчиться жити заново, обираючи для себе свою зону комфорту. 
— То тебе зрадила твоя дівчина, тому ти сьогодні без неї? — Зацікавлено питає Наті, трохи зменшивши градус ворожості.
— Ні, Міла мене не зраджувала. В неї тривають новорічні зйомки в Парижі. Згідно контракту вона не могла відмовитися від них.
— Тоді я нічого не розумію. — хмуриться дівчина, намагаючись зрозуміти кого я маю на увазі і я її допомагаю. 
— Я застав свого брата разом зі своєю нареченою за декілька днів до Нового року, — кажу Наті і встаю, щоб налити собі випити. — Ти ж розумниця, тому здогадаєшся хто є хто.

Дівчина якусь хвилину мовчить, а потім встає і підходить до мене ближче.

— Налий мені також, — просить Наті. — Не переживай я не буду тобі співчувати, бо сама пережила щось подібне, тому просто підтримую.

Вона встає навшпиньки та обережно обіймає мене. Стоїть зі мною так десь хвилинку і різко відсторонюється. Я хочу значно більше ніж ці обійми, але й такі обійми від Наті вартують чимало. Тому я придушую в собі усі бажання, бо знаю, як тільки натякну на щось, вона знову буде брикатися і ми застрягнемо на тому, з чого починали.

Дівчина знову вмощується на диван і повільно смакує вино. Вона мовчить декілька хвилин, ніби переварює отриману інформацію. За цей час я маю можливість ще раз роздивитися її. Ідеальне темне каре, глибокі шоколадні очі, пухкі вишневі губи, гострий акуратний носик й витончені лінії обличчя. Наті — красуня. Вона намагається бути холодною та дещо агресивною ззовні, але це лише захисний бар’єр, який допомагає її сховати себе справжню. Я добре знаю, про що говорю, бо сам так роблю.

— А тебе хто зрадив? — порушую мовчанку я.
— Хлопець. Це також сталося на передодні Нового року. Тому в дечому ми таки схожі, — сумно усміхається дівчина.
— Новорічні нещасливці, — підсумовую я.
— А давай за це й вип’ємо, — пропонує Наті і протягує мені пустий келих, щоб я його поповнив.

Я наливаю її, а потім вона просить ще і ще ... Ми говоримо, жартуємо, дивимося одне на одного. Наті присувається ближче до мене і проводить рукою по моїй щоці. Цей невинний жест запускає мені спусковий механізм. Я не стримую себе, притягую Наті собі на коліна і цілую. Відчайдушно і глибоко. Дівчина відповідає так само шалено.