Читати книгу - "Родина поза реальністю, Леонід Спіранд"

– Та годі вам, поставте себе на моє місце! Я не вибирав цієї угоди. До мене сама прийшла матка цих чортових тварюк і вкрай виразно провібрувала вимогу співпрацювати. По-вашому, я мав подивитися на жвала цього восьмиметрового чудовиська над моїм гаражем і сказати, що передзвоню?!

У клопотах день змінювався днем, і одного разу Андрій знову опинився біля того самого надгробка. Спочатку йому здалося, ніби сім'я зустріла його з німим осудом, але це почуття швидко минуло. Замість нього прийшов той самий скорботний затишок, яким повнилося це місце. Щоправда, цього разу чоловік не лив сліз і навіть не планував поїздку в алкомаркет, щоб знову провести вихідні у відключці.

Хоч він і жартував про те, що в житті його триматиме тільки компенсація, у цьому була частка правди. Андрій твердо вирішив, що крім компенсації всієї шкоди також допомагатиме іншій Марті фінансами завжди, коли це буде потрібно. А там, можливо, вдасться спрямувати свої сили ще в якесь русло, яке зробить його життя не повністю безглуздим. Вдівець поки що не знав, яке саме, і чи знайдеться воно взагалі, але вперше за довгий час він допускав таку можливість. У цих роздумах чоловік і пішов із цвинтаря, пообіцявши собі повернутися на наступну пам'ятну дату.

Все ж поїздка на нього сильно вплинула, події минулих днів тепер стояли перед очима не менше за похорон. Найбільше він згадував ту розмову в лікарні, яка допомогла багато чого розставити на свої місця. Найімовірніше, тій Марті й справді було легше, адже їй не довелося разом із коханням усього життя втрачати й дітей, але зараз Андрій про це не думав. В її історії він побачив значно важливішу істину: від горя не можна було сховатися в іншому всесвіті, оскільки воно насправді було скрізь, з давніх часів пронизувало світи своїми кігтями. Не дарма правоохоронці на кшталт Ракса так легко звикали до його наявності. Однак, доля не своєї сім'ї довела Андрію і ще дещо. Крім трагедій, бід і втрат, мультивсесвіт був сповнений і надії, нехай навіть її можна було побачити лише придивившись.

Кінець