Читати книгу - "Фатальна помилка, Олена Гриб"

– Інспекторе, за всієї моєї поваги… Цього достатньо, щоб суд присяжних виправдав Моріону Прен, але недостатньо, щоб звинуватити мене. Непрямі докази – палиця з двома кінцями. У вас немає нічого реального. Тільки домисли, але хто цим не грішить? А моя змова з паном Еспатою… Це взагалі смішно.

– Смішно, – погодився Ільс. – Я люблю посміятися від душі. Нам з паном капітаном було вельми весело, коли пан Еспата втямив, що він тут не найрозумніший, але все ж розумніший за вас, і погодився на угоду зі слідством. За його словами, підміну він зробив, щоб притупити вашу пильність і вивести вас на чисту воду, а ваші спільні грошові проєкти – лише збіг. У найгіршому випадку йому світить звинувачення у пособництві, яке нормальний адвокат розіб’є вщент. А у вас справи набагато складніші.

– Юніо Еспата бреше, тому що я відкинула його залицяння, – негайно оголосила актриса. – Навіщо мені вбивати Поля, якщо я склала заповіт на користь його дітей? Навіть якби в нього й справді були матеріали, що могли б зганьбити моє добре ім’я, він би мені не нашкодив, адже моя репутація – гарантія майбутнього Кая та Люсі.

Ільс зітхнув. Громадська думка була на боці Андри Лью, це він бачив цілком чітко. Вона справляла враження скорботи та скривдженої невинності, гідно терпіла звинувачення, стежила за словами і мімікою. Андра подобалася людям, безглуздо із цим сперечатися.

– Ви нам скажіть, пані Лью. На записі вашої з паном Еспатою розмови подробиць немає, є лише ваше прохання підмінити листи і ненав’язливо направити слідство вбік Моріони Прен. Який це промах? Вибачте, збився з рахунку. До речі, запис обрізано. Чи не тому, що ініціатором злочину були не ви?