Читати книгу - "Бити разом, Дроянда"

Дана стояла біля дверей його книгарні. Вечірній дощ ще не встиг висохнути, і від старої бруківки пахло камінням, спогадами й кавою. Вона вдихнула глибоко й увійшла.

Саша стояв біля стелажа, розставляючи книги. Почувши дзвін дверей, не обернувся одразу. Мовчання тривало.

— Я не прийшла, щоб пробачити, — сказала Дана, знявши плащ. — Я прийшла, бо втомилась мовчати.

Саша повільно повернувся. У його руках — старенька листівка. Кути трохи стерті, але слова на ній чіткі.

— “Я не можу жити в чужій тіні”, — повторив він її слова. — І я не хочу, щоб ти була в тіні. Я хочу, щоб ти світила. Я... довго думав. Ось, — він подав їй листівку. — Це моя остання відповідь Віолі.

Дана взяла її, прочитала:

“Я знайшов те, що більше за спогади. Вона читає мої думки з першої сторінки.”

Очі Дани зволожились, але вона не заплакала. Лише зробила крок ближче. І ще один.

— Звучить, як нова книга. І я, мабуть, готова її писати.

— Разом? — обережно запитав Саша

Вона усміхнулась:

— То давай почнемо нову главу.

Саша простягнув руку — не для того, щоб тягнути, а щоб бути поряд. І вона поклала свою в його.

Книгарня вже була порожня. Сторінки затихли, лампи почали гаснути одна за одною. Саша зачинив останній розділ робочого дня і обернувся до Дани.

— Хочеш пройтись? Дощ стихає, — запропонував він, тримаючи в руках старий, але міцний парасолю з дерев’яною ручкою.

Вона кивнула. Вийшли разом, двері за ними м’яко зачинились, і маленький дзвінок обірвав тишу вечора.

Над містом висіла волога тиша. Вулиці блищали у світлі ліхтарів, і парасоля, яка сховала їх обох, здавалася окремим всесвітом. Вона йшла поруч, так близько, що чула, як б’ється його серце, а він — як вона дихає.

— Пам’ятаєш, як ми колись говорили про кінець історій? — озвалась Дана.

— Так, — усміхнувся Саша. — Я тоді сказав, що кінець — це просто шанс почати нову.

Вона глянула на нього знизу-вгору.

— То давай не поспішати писати фінал. Давай поки напишемо ніч.

І вони йшли — повільно, під одним парасолем, крізь теплий весняний дощ, у місто, яке раптом стало їхнім.