Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Ukrainian dream «Последний заговор» 📚 - Українською

Читати книгу - "Ukrainian dream «Последний заговор»"

290
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ukrainian dream «Последний заговор»" автора Василь Зима. Жанр книги: 💙 Сучасна проза / 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 103
Перейти на сторінку:
У нее с сердцем что-то.

— Конкретней.

— Оно увеличено. Сердце.

— Давай дальше.

— Гм. Не женат. Хотя перевалило за двадцать семь. Закончил университет Шевченко. Философ. Лейтенант запаса. Владеет несколькими иностранными языками.

— Какими? — загасив сигарету. — Я тебя что, каждый раз буду переспрашивать?

— Испанским, английским и русским.

— Русский теперь тоже считается иностранным. Ну-ну.

— Встречается с девушкой, зовут Дашей, фамилия — Мащенко.

— Отчество.

— Святославовна.

— А не Славика ли Мащенка она дочь? — устав із крісла, пішов до вікна.

— Какого именно?

— Того. Именно того Славы Мащенко, который пару дней назад гостил у меня на даче, именно того Славы Мащенко, — нервово.

— Так у него сын, сыну ж там лет пять, а недавно еще один родился, тому вообще два месяца. И жена у него молодая, двадцать шесть лет ей, зовут Сашей.

— Он с первой женой развелся и оставил ей детей. Узнай, Даша случайно не одна из них?

— Да хорошо, узнаю.

— Не хватало еще, чтобы этот Марк влез в семью олигарха. Это все? — відвернувся від вікна.

— Нет. Еще есть пара фактов. Вот, один очень интересный. Марк профессионально занимался айкидо, у него четвертый дан. Раньше участвовал в подпольных боях без правил. Говорят, зарабатывал там неплохие деньги.

— Под кем этот бизнес?

— Это Арцания. Он имеет с этого деньги.

— Слышишь, а четвертый дан — это что значит?

— Это значит то, что меня, к примеру, он уложит секунд за шесть.

— Ясно. Да чего ж он хочет, журналист хренов? — Знову сів у крісло і, попорпавшись у шухляді, дістав якісь записники. — Узнай, откуда у него деньги. То ли Слава ему башляет, то ли Арацан свою блудливую черножопую руку приложил, то ли хер его знает. Да, на, вот тут телефоны, свяжись с этими ребятами, пусть они с ним поработают.

— В смысле?

— Телефоны на прослушку поставят, наружное наблюдение организуют, Дашу под колпак возьмут, маму проведают пару раз. Если мальчик — простачок, оставим в покое, пусть и дальше своим онанизмом занимается. А если он готовится что-то учудить, я его раздавлю на хер. У меня президентская кампания на носу, а он тут в свободу слова играется. Не, ну нормально? Чудак просто так шпарит в общенациональный эфир, шо в голову взбредет, цифры там разные, мнения чьи попало, ни тебе цензуры, ни хотя бы какого-то контроля, нихера. Репортеры без границ. Иди работай. И скажи Свете, чтобы документы подготовила, у меня сегодня доклад в Кабмине.

— Хорошо. Когда что, я позвоню.

— Давай, — той уже відчинив двері. — Слышь, а как ты с ним встретился?

— Легенду придумал, типа он мою девушку на дискотеке клеил, увиделся, поговорил. Так, под бандита закосил.

— Он испугался?

— Нет. Хоть бы что. Башню ему давно сорвало и унесло ветром в неизвестном направлении.

— Может, он идейный?

— Не знаю. Вряд ли. Подорванный — точно, а насчет идейный — нет, не скажу.

— Где он на мою голову взялся? Закрыть программу, хай подымут, убить его — вонять будет долго, не хочу, тут еще с Гонгадзе не улеглось. Эх, ладно, иди рой землю. Там посмотрим.

Він вийшов, а мужчина підійшов до телефону, узяв слухавку, набрав номер.

— Алло, это Урманис. Да. Да, с министром. Соедините. На линии?

— Я слушаю, Ян.

— Боря, у меня одно дело к тебе. Подсобишь?

— Что за дело?

— Мальчонку пугнуть нужно.

— Кто у нас мальчонка?

— Да так, хулиган один, образумить бы его, а то совсем уже распоясался.

— Не вопрос. Данные сбросишь по факсу мне лично.

— Буду должен, Боря.

— Что за формальности? Все сделаем.

— Пока.

— Бывай.

Він підійшов до вікна, визирнув на вулицю, там, під стінами Кабміну, стояли мітингувальники й вимагали скасувати ПДВ на книги. Він помітив, як кілька чоловік підпалили рукописи, і ті спалахнули яскравим полум'ям. Міліціонери хотіли загасити, а потім відійшли й дивилися, як палахкотить багаття і згорають чиїсь думки. Йому стало нецікаво, він зашторив вікно та пішов до виходу. Віце-прем'єр із гуманітарних питань Ян Урманіс спізнювався на обід, під Кабміном його чекала машина.

Статистика

За словами голови антикорупційного комітету Верховної Ради Володимира Стретовича, корупція в українській владі уже досягла віце-прем'єрського рівня. Президент, у свою чергу, зазначив, що масштаби корупції характеризуються як такі, що вразили всі сфери нашого життя.

Розділ 8 (Chapter 8)

Коли Даша прокинулася, Марка в ліжку вже не було. Вона стягнула з голови ковдру, намацала рукою трусики, потім глянула на себе в дзеркало — воно висіло якраз навпроти ліжка — і, протерши очі, знайшла ногами капці й побрела на кухню.

— М-а-а-арку, — вона завжди зверталася до нього ось так, протягуючи єдиний у його імені голосний.

— Я. — Він сидів на підлозі під батареєю і гриз телефонну антену. Поряд із ним лежали шматочки шоколаду й чашка з недопитою кавою.

— Коли ти встав? — стала в дверях і здивовано усміхалася.

— А скажи, Дашо, тобі ніколи не здавалося, що ось, нарешті, настав момент, заради якого ти народилася на світ?

— Ти про що?

— Я думаю, що в моєму житті такий момент настав.

— І що ти зробиш?

— Те, що мушу. Я не можу інакше, я так довго його чекав: жив-жив-жив, пив пиво, трахав дівчат, ходив у кіно, грав у футбол і робив ставки в букмекерській конторі, бився за гроші, займався журналістикою, писав романи та вірші, читав сучасників і класиків, мріяв про майбутнє, чекав війни з Іраком, повернення до СРСР, конфлікту з татарами, економічного колапсу, дефолту, знищення решток незалежності, підвищення цін на транспорт і хліб, посилення епідемії туберкульозу, вимкнення світла, тепла й газу, боявся захворіти на СНІД, стати наркоманом, геєм чи навіть бісексуалом, не заробити грошей на квартиру, зневіритися в ідеалах християнства, у політиці опозиції, чесності президента та православної церкви, — так минуло двадцять сім років, і я більше не можу, я маю взяти цей шанс, він мій! Чуєш? Мій!

— А ти не колешся? — підійшла й сіла навпочіпки перед ним.

— Ні, — повернувся до плити й заплющив очі. — Ми не побачимося більше, Дашо.

— Ти не простив мені?

— Простив, — він дивився в підлогу, — простив. Ти, Дашо, маєш мене зрозуміти.

— Я намагаюся.

— Це не те, Дашо. Я піду. Я зараз встану і піду.

— А я? Ти ж чув, я люблю тебе, — сказала це якось приречено.

— Так, я чув, і ти чула, що я люблю тебе. Справа не в тому, чи любимо ми.

— А в чому?

— Маємо ми бути разом чи ні. Ти колись сказала, що будеш зі мною все життя, але ще не знаєш, у якій

1 ... 11 12 13 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ukrainian dream «Последний заговор»», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ukrainian dream «Последний заговор»"