Читати книгу - "Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Часом лиш грижа до твоєї загляне кімнати,
Загляне й відійде, немов скаже до себе «не тут».
Зима надійшла. Ти сидиш у тісній, теплій кліті.
Хоч хуга надворі, а в тебе тиша й благодать.
Глядять за тобою чужі та привітнії діти,
Забула й грижа в твій покій заглядать.
Та ось на поморщенім твоїм чолі
Щось замиготіло, мов споминка мила.
«Був вечір маєвий. Наш двір у багатім селі…
Чудовий сусід… І що я там, щось я згубила».
Писано д[ня] 19 квітня 1915 р.
ТАКОЖ ЗНАННЯ
Знай, коли де йти,
Щоб добро знайти;
Поки не знайшов,
Хоч лицем світи.
А як не знайшов,
Влад се, чи не влад,
Як раз відійдеш,
Не вертай назад.
15/IX 1915
«Ой, брязнула шибка…»
Ой, брязнула шибка
І збилася;
Се в вікно газдиня
Дивилася.
Ой, свиснула кулька,
Не злилася,
А газдиня кров’ю
Залилася.
На лаві дитина
Дивилася,
Як мама додолу
Звалилася.
Д[ня] 2/XII 1915
ВО ЧЕЛОВІЦІХ БЛАГОВОЛЕНІЄ!
Нема ще миру, і не видно ще кінця
Великої, всесвітньої війни,
Якій рівні не знаю;
Вже міліони мученицького вінця
Вдостоїлись трохи не в кождім земнім краю,
І ще мир не достиг, не скоро й засвітає,
І віє в тій війні якийсь дух не ворожий;
Вояк про обов’язок свій питає,
Гинучи, кращий, ліпший час вітає,
Понад спустошенням щось віє, мов дух божий.
Надихані великим, світлим миром
Слова монархів та звитяжців у тім бою,
А поклики про мир підбиті чимсь нещирим,
Укритою ненавистю й злобою,
Чи фарисейством та самохвальбою.
Нехай же йде війна та своїм ходом,
Як повінь, розгулявшись поверх поля,
Хай розраховується тут і труду свого плодом,
І кровію дітей своїх народ з народом,
Поки достигне плід - велика добра воля!
Написано д[ня] 3 січня 1916 р.
ЩЕ НЕ ПРОПАЛО
[I]
Не раз думка гуляє
По ярах, по долинах,
Гриби в лісі збирає,
Зависа на вершинах,
Дише воздухом чистим,
Смерековим бальзамом,
Грає з сонцем огнистим
Над обваленим трамом,
Грає з мушок роями
Над потоком журливим,
П’є жадними устами
З джерела чисту воду
І вдиха прохолоду
Вдохом довгим, тужливим.
І дзвенить в душі повній
Оклик той невимовний:
«Чуй життя насолоду!
Чуй себе тут щасливим».
Але дійсність буденна,
Хоч зовсім не злиденна,
Хоч ту думку не гонить
З її раю земного,
Все-таки глухо дзвонить:
«Обійдешся й без того».
II
По ріці думка бродить,
Рибку-блискавку ловить,
На кленя поглядає,
Як хвостом він майдає,
Щупака тут підслуха,
Як з-під берега жбуха
Або як шмигнуть мусить,
Шуваром поворушить,
Чи на дні - о, відміно! -
Сит лежить, як поліно.
Інший раз, як забагне,
З кореня мнюха тягне,
Тягне й в сак заганяє,
Бо інак не спіймає.
Але дійсність сувора,
Вдаремнять усе скора,
Хоч ту думку не гонить,
Слово тихеє ронить:
«Бач, безсилеє тіло
Чого ще захотіло!
Бродів мало чи много -
Обійдешся й без того».
III
Часом думка не в гори,
А на народні збори,
На засідання ради,
На розправи громади
Заблукає несміла,
Чи нема їй там діла?
А колись там тривога
Була й слів перемога,
Були оплески й брава
Й не лиха була слава;
Тепер того не стало,
Та ніщо не пропало.
1.II [1916]
ЗОНІ ЮЗИЧИНСЬКІЙ
Не мовчи, коли, гордо пишаючись,
Велегласно брехня гомонить,
Коли, горем чужим утішаючись,
Зависть, наче оса та, бринить,
І сичить клевета, мов гадюка в корчи,-
Не мовчи!
Говори, коли серце твоє підіймається
Нетерплячкою правди й добра,
Говори, хай слів твоїх розумних жахається
Слямазарність, бездарність стара,
Хоч би ушам глухим, до німої гори,-
Говори!
Написано 3 лютого 1916 р.
ПРИЄМНИЙ ВИД
Приємний вид, коли бурхливе море
Після хуртовини втишається,
Коли після важких сльотливих хмар
Лазурем небо чистеє пишається,
Коли війна нелюдяна кривава
На мир переміняється,
І ворожнеча між двома людьми лукава
Щирою приязню устороняється.
Написано д[ня] 8 лютого 1916
До третього тому входять кращі поезії І. Франка, написані у 1900-1916 рр. і не включені ним до збірок. Частина з них друкувалася в періодичних виданнях, у збірниках та альманахах.
Автографи більшості цих творів зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
1900
«Всякий легенди співа: атеїсти про муки месії…». Друкується вперше за автографом (ф. 3, № 222, с. 9). Автограф недатований. Датується умовно.
1901
Майові елегії. Перша, друга і третя елегії вперше надруковані в журн. «Літературно-науковий вісник», 1901, кн. 6, с. 244-246; елегія IV - в тому ж журналі, 1905, кн. 6, с. 182, елегія V - у кн.: Іван Франко. Твори у двадцяти томах, т. 13. З поетичної
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я.», після закриття браузера.
