Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я."

178
0
15.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916)" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 17
Перейти на сторінку:
спадщини. Держлітвидав України. К., 1954, с 307. 5

Всі п’ять елегій подаються за першодруками. Автографи (ф. 3, № 223, 264) не мають істотних розходжень із друкованим текстом. Зберігся чорновий автограф першої, другої і третьої елегій (ф. 3, № 263), що не має істотних розходжень з основним текстом. Датуються умовно.

Беклін Арнольд (1827-1901) - швейцарський художник-символіст.

Мейсоньє Ернест-Жан-Луї (1815-1891) - французький художник, автор історичних, батальних і жанрових картин.

 

1902

 

В альбом п[а]ні О. М. Вперше надруковано в газ. «Діло», 1908, 6 липня (23 червня). Вірш записаний в альбомі знайомої І. Франка Ольги Макаревич. Під віршем вказано місце і дату написання: «Криворівня, дня 24 серпня 1902». Подається за першодруком.

Збереглися два автографи вірша, що відрізняються від основного тексту. Перший (ф. 3, № 204):

 

У безсонну ніченьку,

Де сум - твій товариш,

Скільки передумаєш,

Скільки перемариш!

 

Перейдуть по серденьку

Довгими рядами

Всі щасливі спомини,

Мов веселі дами.

 

А за ними прикрості,

Смутки та невдачі,

Мов каліки біднії,

Жебраки ледачі.

 

У другому автографі (ф. З, № 232) вірш (датований 10 серпня 1902 р.) включено до циклу «Думки», куди входять ще такі твори: I. «Ой погляну я на поле»; II. «Світ дрімає. Блідолиций…» (див. «Нічні думи» у збірці «З вершин і низин»); III. «У безсонну ніченьку» і IV «Еге, небоже!»:

 

Еге, небоже!

Дурнями живемо,

Дурнями й помремо.

В тім тільки й діло,

Щоб наше дуренство

Всім в ніс не свербіло.

 

Під останнім віршем Франко зазначив: «Написано д[ня] 20 серпня 1902».

«Недаром сказано: голодний лях свистить…». Вперше надруковано в журн. «Література і мистецтво», Львів, 1941, № 4, с. 5-6, під заголовком «Муляр Никифір», без перших двох рядків, з датою «1902» (публікація М. Д. Деркач та О. І. Кисельова). Повністю опубліковано у кн.: Твори, т. 13, с 309-312. Подається за автографом (ф. 3, № 277).

 

1903

 

Стріли. Вперше надруковано в кн.: «З потоку життя», Херсон, 1905, с 19-22.

Збереглися два автографи твору: чорнова редакція, в якій відсутні шоста, сьома і п’ятнадцята строфи (ф. 3, № 305), і чистова редакція, автограф якої зберігається в Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського (фотокопія цього автографа - ф. 3, № 306). Подається за першодруком.

Дата, поставлена автором наприкінці життя до чорнової редакції автографа,- «Писано 1905» - помилкова. В листі до М. Коцюбинського від 28 червня 1903 р. І. Франко повідомляє, що посилає цей вірш для альманаху «З потоку життя» (укладений М. Коцюбинським та М. Чернявським, що вийшов у 1905 р. в Херсоні).

 

1905

 

Мелеагер. Уривок першої пісні. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1910, кн. 4, с. 51- 55. Подається за першодруком. Збереглися автографи твору: початок - у Львівському музеї українського мистецтва (№ 13692), закінчення (сім рядків першої пісні) та уривок з твору, що не ввійшов до опублікованого тексту і який подаємо тут,- в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 3, № 267 і 268):

 

Усім богам, усім богиням честь!

Тим світлим силам, що кермують небом,

І землю на основах віковічних

Тримають незрушимо, простирають

Всещедру руку над солоним морем

І сушею, живу вдихають душу

У всякий твір, усім дають подобу,

Що мудрим пальцем у часі й просторі

Шляхи визначують всьому живому,

На золотій вазі людськую долю

Й недолю важать, не на лиця наші,

Не на одежу, ані на корони

Та почесті дивлячись, лиш на одну

Велику, чисту, нашим розумам

Недовідому передвічну правду.

 

Хор

Хвалимо Зевса-батька,

Престрашного громовержця;

Величаєм Аполлона,

Світгодовця, життєдавця;

Хвалимо святеє море,

Землю-матінку родючу;

Честь, хвала й високій Гері,

Матері богів блаженних.

 

Ойней

Усім богам, усім богиням честь;

Найпаче ж честь премудрій, непорочній

Палладі, путеводниці героїв.

Сім літ уже за сином Мелеагром

Тужили ми, ридали й сумували;

Сім літ, як він в далекую дорогу

З Гераклом рушив, Зевсовим нащадком.

Погиб Геракл через Кентавра пімсту,

А ми про сина вісточки не мали.

Аж нині він оплаканий вернувся,

Немов мертвий був, і воскрес, і радість

Вернув старим, надію жінці любій.

 

Мелеагер (Мелеа́гр - у давньогрецькій міфології учасник походу аргонавтів у Колхіду).

Понт - старогрецька назва Чорного моря.

Арго - в давньогрецькій міфології назва корабля, яким аргонавти плили по золоте руно до Колхіди.

Буркутська романса. Вперше надруковано в журн. «Життя й революція», 1926, № 8, с. 3, без останніх двох строф. Подається за автографом (ф. 3, № 236).

 

1906

 

«Ходить туга по голій горі…». Вперше надруковано в журн. «Неділя», 1912, № 21, с. 1, з приміткою «Писано в р. 1906». Подається за першодруком. Зберігся автограф твору (ф. 3, № 318), ідентичний із текстом першодруку.

Сійте більш. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906, кн. 10, с. 12, за підписом Невідомий. Датується умовно.

 

[З КНИГИ ПРОРОКА ЄРЕМІЇ].

 

«Я Єремія, син жерця Гількії…». Вперше надруковано у кн.: Твори, т. 13, 1954, с 322- 323.

«По краю йду. Сади та виногради…». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1925, № 5, с. 3, під заголовком «З книги пророка Єремії».

«Світ» - двотижневий, а потім щомісячний ілюстрований журнал ліберально-буржуазного напряму. Виходив у Львові 1925-1929 рр.

Зберігся автограф циклу (ф. 3, № 248), в якому останній вірш має ще такі рядки:

 

І вчув я голос: «Глянь на прут безлистий…

Що бачиш ти на ньому?» Мовив

1 ... 12 13 14 ... 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поезії, що не ввійшли до збірок (1900-1916), Франко І. Я."