Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Збій системи, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Збій системи" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 71
Перейти на сторінку:

       - Валя, де сорочка? – гримить з кабінету.

А я знаю? І де свою подів - дорогою загубив? Казала подруга, що непроста робота, та аж настільки… І у що мені його вдягати? Таких інструкцій не було. Хімчистка! Осяяння було своєчасне – в чохлі знайшла і костюм з краваткою і кілька сорочок. Спіднього не було і слава Богу – хоч щось на собі все ж має. Зазирнула в кабінет – не видно шефа, лиш двері до вбиральні прочинені. Тихо зайшла, швидко сорочку на стіл поклала і намагаючись не витриіщатись на напівоголеного Великого і Могутнього, лишаючись непомітною вшилася на своє місце. За мить озвався його телефон.

     - Нарешті! Ігор, лети сюди – Франца вполював, - відповідь слухав недовго, знову по мою душу.  – Валя, негайно потрібен перекладач з французької – о двадцятій дзвінок.

За пів години! Знову Валі зателефонувала, пошепки допомоги шукаючи. Подруга зойкнула, вилаялась, та швидко зорієнтувалася і почала видобувати бажане, а за хвилину доповіла, що всі з ким зазвичай співпрацюємо недоступні, але одного знайшла – за пів години має підключитись.

   - Ну це ж треба, щоб саме сьогодні того Франца дістав! – бідкалась подруга в слухавку.

       - І не кажи, сама в дикому захваті.

Розмову закінчила, а з кабінету тим часом доносився сердитий голос Сердюка.

       - Ігор, я не знаю, та це буде той ще танок з вивертами. Звісно, твоя відсутність справи не полегшує. Можливо залоскочу його так, щоб погодився на особисту зустріч, але це план максимум, на який не варто розрахвувати. Скоріше ще раз онлайн. Тільки цього разу – давай без сюрпризів, не підведи вдруге.

Сиділа і божевільно сама собі усміхалася, згадуючи, як про ідеальний механізм цієї організації розмірковувала. На тобі, повний оберемок форс-мажорів. За тим ідіотским виглядом шеф мене і заскочив поглядом, підіймаючи здивовані брови все вище. Він стояв на порозі приймальні в джинсах і свіжій сорочці з телефоном біля вуха і сторопіло дивився на мене. Я відповідала взаємністю. Схоже, зустріч однаково радісна для нас обох. Зібралася швидко, піднялась, дочекалась поки розмову закінчить і прокашлялась.

       - Вітаю, Гліб Демидович. Я Анна. На превеликий жаль, Валентина раптово занедужала, а Аліна сьогодні вихідна, тож мені довелося простягнути руку дружньої допомоги.

Він зміряв мене поглядом з п’ят до маківки і вигнув свою харцизьку брову зі шрамом.

       - Перекладач о двадяцтій приєднається. Костюм ось, - вказала я на диван поруч нього. – Якщо він вам потрібен, звісно.

Випередила майже всі його питання, що здивованим обличчям носились. Наспішно ще раз зміряв поглядом.

       - Неочікувано. Де саме ви тут працюєте?

       - В юридчному.

  - Зрозуміло, - беземоційно промовив він. - Приємно познайомитись, Анна. Хоча, здається, бачимось не вперше. На згадку спадають непевні уривки спогадів.

Холодний, трохи хрипкий і глибокий як прірва у нього голос. 

      - Так, і впевнена, що не один раз. Біля ліфтів зустрічались, - я щиро сподівалась, що ця версія його вдовольнить.

Гліб нахилив голову на бік, дивлячись на мене як на математичну похибку і трохи зіщулив очі.

     - Дещо пригадую, - він додав трохи сарказму в останній  фразі. - На вечірці. Ви щось старанно шукали під своєю сукнею. Не одразу впізнав при повному параді. 

   - То треба було в очі дивитись – всі кажуть вони у мене незабутні, - відповіла я і сіла за стіл, знову монітором прикриваючись.

        - Хто саме до нас підключиться? Валерій чи Ірина?

Шеф вже повернувся до кабінету і накидав питань звідти.

       - Новий для вас перекладач – Іван. Він єдиний був доступний даний момент.

       - Чорт.

Не те слово. Геть все під три чорти. За п’ять хвилин до початку підключила перекладача, а сама в кабінет зазирнула.

       - Моя присутність потрібна?

     - Так, - не відриваючись від паперів відповів шеф. – Будете занотовувати. Впораєтесь?

     - Грамоту наче пам’ятаю, а якщо планшет зможу швидко освоїти – шансів ще більше, - усміхаючись як дурисько відповіла я, одразу ж шкодуючи про сказане.

Він знову нахилив голову на бік і навіть ледь помітно усміхнувся. Він приб’є в понеділок Валю, а вона мене. Чи я її. За хвилину я вже поверталась з планшетом, дивлячись як він сідає за стіл, дивиться в монтіор і округлює очі. Скільки міміки за один вечір!

       - Анна, він повнолітній? – схоже це жарт, але лиш наполовину, на іншу половину це розпач.

Я розвела руками і присіла на стілець неподалік.

       - Інших варіантів не було. Якби англійською, то…

      - То перекладач мені був би не потрібен. І якби Ігор був на місці, був би не потрібен.

       - Якби ж знати раніше…

       - Так, на жаль.

Англійську сам, звісно знає, а франзузька – мабуть, Ігоря первага. Дивно, що голова французької фарм-компанії лише рідною спілкується. Не витримала.

1 ... 11 12 13 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збій системи, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збій системи, Інна Земець"