Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

231
0
10.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 119 120 121 ... 146
Перейти на сторінку:
Тиміш, за два з половиною роки до того літа

Тиміш, за два з половиною роки до того літа

Приїхав, називається, додому на вакації…

Ковзанка здавалася прекрасним варіантом відпочинку, але ж ось Злата з Лізою гайнули незвісно куди, а мене кинули з цим чудилом у підтяжках.

Ні, ну серйозно, підтяжки? Вони тут ні до ладу, ні до прикладу. Ще й замалі на нього. Він їх із чотирикласника стягнув, чи шо?

— То ти випускаєшся цьогоріч? — запитав я й затягнув вузол на ковзанах.

— Ага, — озвався Макар.

Йому вузли не давалися від слова «взагалі». І що тільки Ліза в ньому знайшла?

— А куди плануєш далі?

— В універ.

— Очевидно, — звів очі я. — Який?

— ХДАДМ [1].

Я поклав свої чоботи в пластиковий контейнер і поніс той до гардеробної. Заразом прихопив і Макарове взуття. Коли повернувся, він усе ще порався з ковзанами.

— А ще варіанти для вступу є? — звернувся до нього, позаяк дівчат і досі не було видно.

— Сковороди [2].

— І все?

— Хіба мало?

«Звивин у тебе мало», — подумав я, а вголос запитав:

— Конкуренція нині велика, як гадаєш? — І присів поруч.

— Е-е, так, напевно.

— І творчий конкурс — до того суб’єктивна річ…

— Ну, там є критерії.

— А може, ліпше підстрахуватися?

— Вважаєш, це необхідно?

— Атож.

— Але… які в Харкові ще є?..

— Пощо обмежуватися одним містом, коли на кону мрія?

Макар аж шнурки кинув, випрямився.

— Ти ж мрієш стати художником, еге ж? — вів далі я.

— Хах, — він криво всміхнувся. — Так!

— У Дніпрі є університет Гончара [2], в Умані — Тичини [3]. Можна ще у Львівську академію [4] подати.

— Львів — то якось аж надто далеко… — Макар покосився в бік, з якого до нас верталися дівчата.

«Чим далі, тим краще», — подумав я й поплескав його по плечі:

— Життя твоє, мрія теж — роби як знаєш!

Затим підхопився на ноги, у два величезних кроки добрався до Лізи і, сплівши наші пальці, виголосив:

— Цур перші п’ять кіл із Лапко накатую я!

Вона сміялася, поки я тягнув її в бік корту. Не міг не сміятись і я.

Примітки:

[1] Харківська державна академія дизайну і мистецтв.

[2] Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара.

[3] Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

[4] Львівська національна академія мистецтв.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 119 120 121 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"