Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

Від книг Відводжу погляд. Вітер зовсім стих. День вечоріє. Зірка заряхтіла. Гул молотарки — на одній струні. Щасливий, чую, бачу. Все в мені. У ГОРАХ Мистецтво темне; я для нього слів не маю: Як схвилював мене пейзажу дикий лад, Цей схил, кремнистий діл, сліди отар і стад І диму пах гіркий, що обвіває стаю. Мені від радості та дивного одчаю Говорить серце: «Стій! Вернись, вернись назад!» Вдихнувши вогнища солодкий аромат, З журбою й заздрістю я мимо проїжджаю. Поезія не там, де слова смілий злет, Де бачимо її. Вона — в моєму спадку. Чим більший спадок мій, тим більший я поет. Кажу: «Ось пращур мій сприйняв ще на початку Дитинства древнього цей світ, що надовкруж… Немає часу тут, немає різних душ!» СЕРЕД ЗІР Настала ніч, остиг од зір пісок. В ковзькім піску я йшов за караваном, Молочний Шлях, роздвоєний струмок, Білів над нами світляним туманом. Він протікав на висоті думок І пропадав у горах за Йорданом, Спадав на Схід, у непроглядний змрок, Світив краям забутим і рахманним. Верблюд ступав. Як дерево, сідло Скрипіло різко від ходи важкої. Велике тіло в рівнім ритмі йшло. І вершник спав, хитаючись, при зброї, Хиталася його, мов нежива, Обсипана зірками голова. Валерій Брюсов
СОНЕТ ДО ФОРМИ Є у квітках — незнані нам наразі — Між контуром і запахом зв'язки. Так діаманта дивні світники Горять лише під гранями в алмазі. Отак невловні образи фантазій, Мінливі, наче в синяві хмарки, Знадливо світять і живуть віки, Закам'янівши в досконалій фразі. О мріяння мої, хотів би я, Щоб вам знайшлася бажана прикмета, Як рине в слово ваша течія. Нехай мій друг, одкривши том поета, Уп'ється в ньому стрункістю сонета І думкою, що спокоєм сія. МОЙСЕЙ Я до людей зійшов з божественних висот, Закони їм приніс і мрії небувалі… А натовп веселивсь і повен був мерзот, Співав для ідола пісні дурні й зухвалі. Не ждав мене той пир, той п'яний хоровод — Я непотрібні їм розбив Твої скрижалі Об камінь, я прокляв Твій вибраний народ, Та не було в душі ні гніву, ні печалі. А Ти, о Господи, звелів скувати знов Закони для юрби злочинної. Любов До ницих не збагну, впадаю в гріх і скруху…