Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

Тиміш, те літо

Я прокинувся з мерзенним присмаком у роті. Буває таке, що сниться не типове жахіття з почварами й тричі порушеним дедлайном, а розплющуєш очі однаково розбитим. Питання тільки одне — якого ляда мені наснився Макар?

Я обернувся до вікна, і напруження відпустило: Ліза все ще спала поруч, пускаючи слину на мою подушку. Сонячні промені переливами грали на її волоссі, ковзали по пальцях. Я торкнувся останніх губами, і Ліза ворухнулася.

Тоді в голові вигулькнули нові картинки зі сну. Лізин випускний. Те, якою тендітною вона здавалася в моєму піджаку. І який сум бринів у її карих очах.

Мені защемило в грудях.

Хто ми одне одному? І ким ми будемо за рік?