Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
150
* Брамін (брахман) — за сучасними Гоголю уявленнями, індійський жрець-вчений, який належить до древньої вищої касти і володіє абсолютним знанням про світ.
151
* …в історичних уривках Шиллера, і особливо в «Тридцятилітній війні»… — Шиллер Іоганн-Крістоф-Фрідріх (Schiller, 1759‒1805) — великий німецький поет, драматург, філософ, теоретик мистецтва Просвітництва, історик. У 1789 р. зайняв посаду екстраординарного професора історії Йєнського університету, прочитав вступну лекцію на тему: «Що таке всесвітня історія і з якою метою її вивчають?». У 1793 р. надрукував «Історію Тридцятилітньої війни» (рос. переклад — 1815) і низку статей про всесвітню історію. Добою Тридцятилітньої війни навіяна тема драматичної трилогії Шиллера «Табір Валленштейна», «Пікколоміні», «Смерть Валленштейна» (поставлена 1798‒1799, надрукована — 1800).
152
* …Міланський і Кельнський собори й що донині чорніють цегли незакінченої башти Страсбурзького мюнстеру. — Міланський собор будувався у 1386‒1805 рр.; Кельнський — у 1248‒1880 рр.; Страсбурзький мюнстер (нім. Münster — кафедральний собор) — у 1176‒1876 рр., причому зазначена башта так і залишилась недобудованою.
153
* …древнього аттичного смаку… — Тут йдеться про античний, давньогрецький, класичний стиль.
154
* Пілястр, пілястра (італ. pilastro, від лат. pila — колона, стовп) — архітектурний, переважно декоративний елемент, що розчленовує або конструктивно посилює стіну. Зазвичай плаский вертикальний прямокутний виступ на поверхні стіни чи стовпа.
155
* Антіохські міста — розташовані у Південній Туреччині, за назвою м. Антіохія (бл. 300 р. до н. е.) — столиці держави Селевкидів, потім римської провінції Сирія; після завоювання турками 1516 р. — Антакія. Відповідно до Нового Завіту, саме в Антіохії послідовники Христа вперше почали називатися християнами (Діян. 11:26).
156
* Іпербола — гіпербола, перебільшення.
157
* Триченгурський храм — імовірно, йдеться про храмовий комплекс X ст. Шрі Рангам біля м. Тричі. Займаючи площу близько 60 га, він є одним із найбільших в Індії. Головний храм, що нагадує усічену піраміду, багато оздоблений різьбою та статуями божеств.
158
* …Кутуб-Мінар, котрим справедливо уславлені Дельфи. — Кутуб-Мінар (Кутб-Мінар, Кутаб-Мінар) — найвищий (бл. 70 м) у світі мінарет з цегли. Будувався в Делі (Delhi) упродовж 1193‒1368 рр., що дозволяє за його зовнішнім виглядом прослідкувати розвиток архітектурного стилю.
159
* Митра (гр. μίτρα — пов’язка на голову) — у православних і католицьких церквах високий головний убір вищого духівництва. Єпископська митра у традиціях православної церкви має багате оздоблення, включаючи стилізований трилисник, який символізує Трійцю.
160
* …легкою, веселою торнюрою… — Торнюра (від фр. tournure — манера триматися) — постава, фігура.
161
* …долина Кашеміру. — Долина Кашміру (Кашмірська долина) у верхів’ях р. Інд була захоплена арабами у VIII ст.
162
Дзвиндар — цвинтар.
163
Мені раніше приходила дуже дивна думка: я думав, що вельми не завадило б мати у місті одну таку вулицю, котра б вміщала в собі архітектурний літопис. Щоб починалася вона важкими, похмурими воротами, пройшовши котрі глядач бачив би з двох сторін піднесені величні будівлі первісного дикого смаку, спільного первинним народам. Потім поступова зміна її в різні види: високе преображення в колосальну, наповнену простоти єгипетську, потім у красуню — грецьку, потім у сластолюбну александрійську і візантійську з пласкими куполами, потім у римську з арками у кілька рядів, далі знову низхідна до диких часів, що притьмом потім піднялася до незвичайної розкоші — аравійської; потім дикою готичною, потім готико-арабською, потім чисто готичною, вінцем мистецтва, що дихає у Кельнському соборі, потім страшним змішанням архітектур, що відбулося через звернення до візантійської, потім древньою грецькою у новому костюмі, і, нарешті, щоб уся вулиця закінчувалась воротами, які містили б у собі стихії нового смаку. Ця вулиця зробилась би тоді у певному сенсі історією розвитку смаку, і хто лінивий перегортати грубі томи, тому б вартувало тільки пройти нею, щоб дізнатися все.
164
Стаття ця писалася давно. Останнім часом смак у Європі покращився, і особливо в нашій любій Росії. Багато архітекторів вже їй роблять честь; з них слід згадати про Брюллова, котрого будівлі наповнені істинним смаком та оригінальністю.
* Брюллов (Брюлло) Олександр Павлович (1798‒1877) — російський архітектор, художник, представник пізнього класицизму, старший брат Карла Павловича Брюллова. Поєднуючи традиції античної та готичної архітектури, збудував у Петербурзі Михайлівський театр (1831‒1833), неоготичну церкву в Парголові (1831‒1840), в стилі англійської готики створив проект лютеранської церкви Св. Петра і Павла на Невському проспекті (1832), споруджував Пулковську обсерваторію (1834‒1839) і т. д. Захоплений відгук письменника можна пояснити й особистим знайомством, котре мало місце 19 лютого 1832 р. під час урочистого обіду з приводу відкриття магазину-бібліотеки О.Ф. Смірдіна, коли художник зробив замальовки присутніх знаменитостей: Пушкіна, Жуковського, Крилова і Гоголя.
165
* Тимпан (гр. бубон) — ударний музичний інструмент, різновид мідних тарілок або невеликої литаври. Звичайно на ньому грали жінки під час вакханалій.
166
* Вакхічні рухи — від імені Вакха, античного бога вина, виноробства й веселощів, свято на честь якого супроводжувалось оргіями, тобто розгульним бенкетуванням та пияцтвом.
167
* …з піни хвиль сором’язливо виходить богиня краси… — Тобто Афродіта, давньогрецька богиня вроди й кохання, за Гесіодом, народилася з морської піни, коли в море впали краплі крові оскопленого Зевсом Урана.
168
* Тритон — у давньогрецькій міфології морське божество, що зображувалося у вигляді старця або юнака з риб’ячим хвостом замість ніг, з тризубом і мушлею в руках.
169
* Посейдон — у давньогрецькій міфології головний бог моря й мореплавства, всіх джерел і води, жив у палаці в морських глибинах.
170
* Катедраль — кафедральний собор. Назва походить від грецького слова, що означає крісло, з котрого промовляли античні філософи й ритори. У середні віки кафедрою називалося місце єпископа в храмі, а в переносному значенні — головний храм
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь», після закриття браузера.