Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

А він продовжував говорити, дівчина мовчки слухала. Подивився, на її пульсометр пульс вирівнявся. Вона вже не бліда, а в очах гнів і рішучість. Розумію, за що Альфред її полюбив. А потім відбувається те, чого я не очікував. Вона відповідає йому, як я зрозумів це в народі називається язик "змій". І судячи з хльостких інтонацій висловлює, те що про нього думає. Я переглянувся зі своїми хлопцями. Ніхто не розуміє, що вона говорить.

— Ізабелло, що ти йому кажеш.

— Трохи висловилася з приводу його лексикону. І те, що він придурок, хоч і розумний, — посміхаюся її відвертості, — а ще він чудово вас розуміє і добре розмовляє загальною та афонською мовами. Просто вважає за краще поморочити оточуючим голову і говорив лайки п'ятьма мовами поперемінно. Постійно одні й ті самі слова тільки різними мовами. Ну крім того, що він висловився з приводу королівської сім'ї і мене.

— Ти здохнеш сука, — каже Еммануїл чистою афонською.

— У чергу стань, — парирує Ізабелла.

Ми з хлопцями тільки й встигли, що здивовано переглянутися. Еммануїл, користуючись секундним замішанням, спробував кинутися на дівчину. Я спритно його перехопив і посадив на стілець. Йому скували руки.

— Попався голубчик. Тепер ми з тобою поговоримо.

— Ні чого я вам не скажу, — буркнув він.

— Скажеш, — кажу з передчуттям нашого тісного спілкування — Хлопці забирайте його.

Почекав поки його повели, звернувся до дівчини.

— Ізабелло, спасибі за допомогу. Дуже вдячний.

Вона мило посміхнулася.

— Будь ласка. Я можу йти працювати?

— Так. До побачення.

Мда, цей переклад видався для мене складним, морально. Я як би ніколи не лаялася. А тут стільки матів і "брудних слів", що було гидко і хотілося якось відволіктися. Відразу пішла за кавою. Антуан подивився на мене і сказав:

— Тобі б розвіятися.

— Із задоволенням би покаталася на байку.

— Бери своїх охоронців і їдь.

Олег і Вадим одразу взяли зі стоянки свої мотоцикли і поїхали слідом за мною. Я одразу заїхала додому, віднесла подарунки і трохи переодяглася. Додала до свого вбрання шкіряну куртку, рукавички та шолом.

Хлопці запропонували покататися за містом. Там і швидкість дозволена побільше, і вид гарний. Я попросила одного з них їхати трохи попереду, щоб я знала куди їхати. Вони так і їхали: Олег на половину мотоцикла був попереду праворуч від мене. А Вадим їхав врівень зі мною зліва. Почувалася як під конвоєм. За містом перебудувалися і їхали один за одним. Вадим повністю попереду, Олег позаду. Щоправда, нас зупинили на першому ж посту, просто перевірили документи. А на мене ще так дивно подивилися, коли я зняла шолом. Але взявши права чоловіки видихнули.

— Я вже думав ви неповнолітня. Їдьте.

Трохи пізніше нас обігнала група хлопців на байках, і змусили зупинитися, банально перегородивши дорогу.

— Привіт! — сказав один із хлопців, відкривши шолом.

— Привіт, — сказала спокійно, теж відкрила шолом.

— Хм, ти дівчина, — здивувався хлопець, — з охороною катаєшся? — це вже звучить із відвертим знущанням.

— І що з того? Та з охороною, щоб ні хто не пристав.

— Та не сильно—то й хотілося. Думав, запросити з нами поганяти.

Вони швидко розвернулися і поїхали. Швидко їх перерахувала, семеро хлопців. Почекали кілька хвилин, щоб хлопці подалі поїхали. Потім і самі поїхали.

— Та що ж за день то такий, — кажу сама собі.

Попереду бачу байк, що лежить, а хлопець намагається відбитися від двох здорових тварин, схожих на помісь собаки і ще якогось дикого хижака. На високих тонких ногах. Скажімо як мені це буде приблизно по плече. Олег помітивши, що я зупиняюся, кричить мені:

— Їдь, він уже небіжчик!

— Нізащо!

Одна з "собак" вкусила хлопця за ногу і спробувала потягти на узбіччя, а там до лісу не далеко. Я направила байк не неї і поїхала. Колесом сильно штовхнула собачку, так що вона відлетіла. А сама кинула байк, і швидко підняла шолом хлопця і заїхала другій собаці по голові, з усього розмаху. Собака явно здивувалася і поки не прийшла до тями отримала ще раз по голові.

Мої охоронці швидко поспіли. Вадим наїхав на собаку байком і придавив її колесом. Він, щоправда, вибрався з під коліс і спробував на нас напасти. А тут ще й та, яку я збила, повернулася. На неї Олег став нападати. А я швидко оглянула хлопця, він був уже непритомний, а нога сильно кровоточила. Він так помре від крововтрати. Швидко зняла його пояс і перетягнула ногу вище укусу. Черканула прямо на штанах час перев'язки. Його ж маркером. Потім взяла шолом і допомогла Олегові відбиватися. Хлопці захищалися кортиками і тихо сварилися, що не взяли лазери.

Не знаю, скільки ми так відганяли собак, але потім під'їхала поліцейська машина і собак злякали лазером. Вони, скиглячи, втекли. Ще за кілька хвилин приїхала швидка. Я видихнула з полегшенням. Хлопця одразу завантажили в машину швидкої, а на його байку поїхав один із хлопців дорожньої поліції. Мої охоронці наполягли, щоб я їхала слідом за швидкою і мене теж оглянули.