Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І виконали обряд освячення Божої оселі цар та весь народ.

6 А священики стояли на вартах своїх, а левити з інструментами Господньої пісні, що зробив цар Давид на подяку Господові, бо навіки його милосердя, щоб прославляти похвальними піснями Господа. Священики сурмили навпроти них, а весь Ізраїль стояв...

7 І посвятив Соломон середину подвір'я, що перед Господньою оселею, бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв, бо мідний жертовник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою.

8 І влаштував Соломон того часу те свято на сім день, а весь Ізраїль був з ним, дуже велике зібрання, що зійшлося від входу в Хамат і аж до Єгипетського потоку.

9 А восьмого дня були врочисті збори, бо обряд освячення жертовника справляли сім день, і свято сім день.

10 А дня двадцять третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, веселих та з радістю в серці, через усе те добро, що Господь вчинив Давидові й Соломонові, та народові своєму Ізраїлеві.

11 І закінчив Соломон оселю Господа та палац царський, і в усьому, що приходило Соломонові на серце, щоб зробити в оселі Господа та в своїй оселі, щастило йому.

12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: Вислухав я молитви твої, та обрав це місце для себе на храм жертви.

13 Якщо я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ мій,

14 і впокоряться люди мої, що над ними кличеться ім'я моє, і помоляться, і будуть шукати ім'я моє, і повернуть з лихих своїх доріг, то я вислухаю з небес, і пробачу їхній гріх, та й зцілю їхній край

15 Тепер очі мої будуть відкриті, а вуха мої наставлені на молитви цього місця.

16 Я обрав і освятив цей храм, щоб ім'я моє було там навіки, мої ж очі та серце моє будуть там по всі дні.

17 І якщо будеш ходити перед обличчям моїм, як ходив був батько твій Давид, щоб зробити все, що наказав я тобі, і якщо будеш дотримувати уставів моїх та права мого,

18 то поставлю певно трон царства твого, як я обіцяв батькові твоєму Давидові, промовляючи: Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!

19 А якщо ви відвернетеся та покинете устави мої й заповіді мої, що я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,

20 то я повириваю їх з моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що я освятив для ймення свого, відкину від обличчя свого, і дам його за приказку та за посміховисько серед усіх народів!

21 А про храм цей, що був найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, з подивом скаже: За що Господь зробив так цьому краєві та храмові цьому?...

22 І скажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх з Єгипетського краю, і трималися інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому він навів на них усе оце лихо!...

2 хроніки 8

1 І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував оселі для Господа та собі,

2 то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.

3 І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.

4 І відбудував він Тадмор у пустелі, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі.

5 І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, брами та засуви,

6 і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колісниць, і міста для вершників, і все, що прагнув Соломон збудувати в Єрусалимі й на Лівані, та в усьому краї його панування.

7 Весь народ, що залишився з хіттеян, амореян, періззеян, хіввеян і з євусеян, що вони не з Ізраїля,

8 з їхніх синів, що залишилися по них у краї, що їх не знищили Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і так аж до цього дня.

9 А Ізраїлевих синів Соломон не використовував для підневільної праці, вони були військовими, керували сторожою його, колісницями та вершниками.

10 У царя Соломона було двісті п'ятдесят намісників, що панували над народом.

11 А фараонову дочку перевів Соломон з Давидового міста до помешкання, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в палаці Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.

12 Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертовнику, якого він збудував перед притвором,

13 щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, на молодики і на свята три рази на рік: в свято Опрісноків і в свято Тижнів, і в свято Кучок.

14 І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу і левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого раба.

15 І не відступали вони від наказів царя про священиків та левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів.

16 І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від закладання Господньої оселі й аж до закінчення його, коли було закінчено будівництво оселі Господньої.

17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту, що на морському узбережжі Едому.

18 І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотириста п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона.

2 хроніки 9

1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла в Єрусалим випробувати Соломона запитаннями. Прийшла вона з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогоцінного каміння. І прийшла вона до Соломона, і розмовляла з ним про все, що було на серці її.

2 І Соломон відповідав їй на всі її запитання, і не було запитання, на яке б він не відповів їй.

3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та палац, що він збудував,

4 і їжу на столі його, і помешкання рабів його, і поставу слуг його та їхній одяг, і чашників його, та їхній одяг, і вхід, яким він входить до Господньої оселі, і не могла вона надивуватися!

5 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своєму краї про твої справи та про твою мудрість.

6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великої твоєї мудрості. Ти перевищив славу, про яку я чула!

7 Щасливі люди твої і щасливі твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!

8 Хай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на свій трон за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І він настановив тебе над ними царем, щоб судити за справедливістю!

9 І дала вона цареві сто двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогоцінне каміння. Ще не бувало таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!

10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.

11 І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господньої та царської оселі, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим у Юдеї!

12 А цар Соломон дав цариці Шеви все, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.

13 І була вага того золота, що приходило щорічно для Соломона, шістсот шістдесят шість талантів золота,

14 окрім того, що приходило від купців та з торговців. І всі царі арабські та намісники краю привозили золото й срібло Соломонові.

15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів з кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,

16 та три сотні щитів менших з кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до будинку з ліванської деревини.

17 І зробив цар великий трон із слонової кістки, і покрив його чистим золотом.

18 До золотого підніжжя трону вели шість східців, з боків сидіння були поручні та два леви, що стояли при поручнях.

19 І дванадцять левів стояли на шести східцях з обох боків. По всіх царствах не було так зроблено!

20 І весь посуд для пиття царя Соломона з золота, і всі речі палацу з ліванської деревини, облицьованої щирим золотом, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.

21 Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кістку, мавп та пав.

22 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та мудрості.

23 І всі земні царі бажали бачити Соломона, щоб послухати його мудрості, що Бог дав у його серце.

24 І вони щорічно приносили кожен свої подарунки, речі срібні та золоті, одяг, зброю, пахощі, коні та мули.

25 І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колісниць, і дванадцять тисяч вершників, і він розподілив їх по колісничних містах та при царі в Єрусалимі.

26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетського кордону.

27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, як сикомори, що в Шефелі!

28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.

29 А решта Соломонових справ, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, в пророцтві шілонянина Ахії і в видіннях провидця Єді про Єровоама, Неватового сина.

30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.

31 І спочив Соломон зі своїми батьками, і поховали його в місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехавоам.

2 хроніки 10

1 І пішов Рехавоам до Сихему, бо до Сихему зійшовся весь Ізраїль, щоб настановити його царем.

2 І як почув це Єровоам, Неватів син, а він був у Єгипті, куди втік від царя Соломона, то повернувся звідти.

3 І послали покликати його. І прийшов Єровоам та весь Ізраїль, і вони сказали до Рехавоама:

4 Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши непосильну працю нашу та тяжке ярмо, що наклав був на нас твій батько, і ми будемо служити тобі.

5 А він відповів їм: Через три дні поверніться до мене за відповіддю. І пішов той народ.

6 І запитав цар Рехавоам у старших, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий: Як ви порадите відповісти цьому народові?

7 І вони сказали йому: Якщо ти будеш добрим з цим народом, і зробиш, як вони просять, і промовлятимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом з ним і стояли перед ним.

9 І сказав він до них: Що ви порадите, і що відповімо цьому народові, який просив мене, полегшити ярмо, що мій батько наклав був на них.

10 І сказали йому ті молодики, що виросли з ним: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе: Твій батько наклав був тяжке ярмо на нас, а ти полегши його: Мій мізинець товщий за стегна мого батька!

11 Мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...

12 І прийшов Єровоам та весь народ до Рехавоама третього дня, як цар сказав: Поверніться до мене третього дня.

13 І цар жорстоко відповів їм.