Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон 📚 - Українською

Читати книгу - "Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон"

315
0
20.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Покоївка з привілеями" автора Софі Бріджертон. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 127 128 129 ... 158
Перейти на сторінку:

Іншого виходу, окрім як повірити Тоні, принаймні поки я прикована до ліжка, я не мала, тому майже одразу змінила тему.

— А що ти тут забув? Нариваєшся?

Впевнена, нам не заборонено спілкуватись наодинці, але він виглядав аж надто збудженим і нашорошеним, щоб я вирішила, що все гаразд там, за дверима, в реальному світі.

— Вона зібралася готувати, — округливши очі, прошепотів Тоні, немов боявся, що моя мама підслуховуватиме, як він жаліється на неї. О, вона може. Це вона гріхом не вважає, звичайною пересторогою, чи все в порядку. — І написала мені список, що потрібно купити… Я їй казав, що все привезуть з ресторану, а вона і слухати не схотіла.

Всміхнувшись кутиком рота, я кивнула.

— Що, на вечерю курячий суп?

Ще й доби не минуло, а він вже шкодує про своє рішення. Оце швидкість, мамо!

— От тільки давай без «я ж попереджала», гаразд? — насупився Соретті.

— Позбавляєш мене останніх радощів життя, — драматично захникала я. — І не барися з закупами, бо буде гірше, — Тоні приречено зітхнув. — О, і поки ти не пішов, в мене є прохання, навіть кілька. Ти не міг би трохи підняти мені подушки. І якщо вже ти дав мені поносити свою підвіску, нехай краще вона буде на шиї.

Тоні погодився. З першим він впорався одразу. А коли схилився наді мною, я вже відкрила застібку і ланцюжок ослабнув та провис на зап’ястку.

— Мене й досі вражає твій талант ставити засоси сплячим людям та надягати їм щось на руки.

— Тобі добре відомо, любонько, що в мене чарівні пальці, — зі звичною знадливістю зауважив Соретті.

Я закотила очі, а тоді знов відірвала спину від подушок, проковтнувши зойк від болю.

На мить наші з Тоні пальці зустрілися, коли я передавала йому ланцюжок, і кімната довкола як завжди перетворилась на мариво, а шкірою пронеслася тепла хвиля, і я пригадала, як Тоні не поцілував мене перед поїздкою. Чи думав він про це? Чи шкодував?

— Підніми волосся, Лізбет, — лагідно наказав він.

Тільки-но я зібрала долонями пасма, що лежали на плечах, як здивовано нахмурилася — Соретті застібнув ланцюжок в мене на шиї аж надто швидко. Я лише ковтнула його запаху і мені було мало.

Та тепер Тоні не квапився. Турботливо розправляючи кожну срібну ланку, він пройшовся пальцями по шиї та ключицях, спустився ледь не до грудей й обережно влаштував підвіску з Дівою Марією над западинкою між ними.

І пальців не забрав.

Я підвела очі. Занурилась в безмежний темний неспокій його погляду, зараз він торкався самої моєї душі. Ще трохи, секунда чи дві, і він мене поцілує. Нарешті надолужить ту змарновану можливість.

Та Соретті нажахано відсахнувся, перед цим м’яко штовхнувши мене в плече, щоб я впала назад на подушки.

— Здається, я чую кроки в коридорі, — пробелькотів він.

— Ну то стрибай у вікно, — огризнулася я, скривившись.

— Порадниця з тебе ніяка, Бессі, та спишемо це на твій стан.

Не на твою дивну поведінку, паскуднику?

— Тобто тобі жодного разу не стріляли у дупу, коли ловили тебе у спальні дівчини? — єхидно захихотіла я.

Звісно ж мої батьки не поклали до багажу зброю, вони її навіть не мають, та спостерігати за тим, як витягується лице Тоні, було кумедно.

— Агов, це Нью-Йорк, не Остін[3]! — клацнувши пальцями, нагадав колишній бос.

— Усе трапляється вперше, єнотику, — передражнила я. Й розреготалася. Можливо, дещо гучніше ніж треба було, щоб Соретті почувався упевнено та в безпеці. Він тої ж миті сполотнів. — І ось тобі справді дієва порада: коли сьорбатимеш той суп — а ти його сьорбатимеш, бо вона не приймає відмов, — навіть якщо він проситиметься назад з усіх твоїх природних шляхів виведення отрути з організму, а ти втрачатимеш свідомість, ні в якому разі не кажи нічого крім слова «смакота». Якщо ти ще чавкатимеш при цьому, взагалі ідеально, — я приклала до вуст пальці, зображаючи так званий поцілунок шефа.

Тоні недовірливо здійняв брову. Нічого, єнотику, за вечерею ти сам переконаєшся в цьому. Невже до тебе ще не дійшло? Якщо пускаєш в дім жінку на прізвище Болтон, правила відтепер встановлюватиме вона. І я то ще квіточки.

____________

[1] Томас де Торквемада — великий інквізитор Іспанії, зміцнив та розширив діяльність інквізиції. Відрізнявся особливою жорстокістю.

[2] Мова про Елізабет Блаунт, фаворитку короля Англії Генріха VIII, яка народила йому позашлюбного сина Генрі Фіцроя, й була більш відома як Бессі Блаунт.

[3] Столиця штату Техас.

1 ... 127 128 129 ... 158
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Покоївка з привілеями, Софі Бріджертон"